ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 823/984/17
адміністративне провадження № К/9901/48735/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/984/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду (головуючого судді: В. О. Гаврилюк) від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: М. І. Кобаль, О. В. Епель, О. В. Карпушова) від 21 березня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25 травня 2017 року за № 1387 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області" в частині звільнення зі служби в поліції начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 26 травня 2017 року за № 141 о/с щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
- стягнути з ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня 2017 року і до моменту фактичного поновлення на посаді..
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що службове розслідування та наказ ГУНП в Черкаській області від 25 травня 2017 року № 1387 в порушення пункту 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 не містить беззаперечних доказів вчинення позивачем порушення службової дисципліни, отже в наказі ГУНП в Черкаській області від 25 травня 2017 року № 1387 - не міститься доказів, що свідчили б про дискредитацію звання рядового і начальницького складу, адже не знайшли свого підтвердження на основі доказів. Окрім того, позивач звертає увагу суду, що кримінальне провадження № 42017250000000045 від 28 березня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України не передано до суду і відповідно немає вироку, що набрав законної сили, а тому вина позивача судом в вчиненні кримінального провадження, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України не доведена. У зв`язку з чим, позивач вважає, що спірний наказ прийнятий без належних законних підстав, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП в Черкаській області від 25 травня 2017 року за № 1387 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області".
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Черкаській області від 26 травня 2017 року за № 141 о/с про звільнення позивача з 26 травня 2017 року з посади начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 27 травня 2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції допущено до негайного виконання.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року в частині відмови стягнення середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Стягнуто з ГУНП України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27 травня 2017 року по 22 листопада 2017 року включно в розмірі 38538,00 грн.
В іншій частині постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 23 квітня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
6. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Стрелець Т. Г. - головуючий суддя, Білоус О. В., Желтобрюх І. Л.) від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на скаргу до 25 травня 2018 року.
7. 24 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року № 637/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 22 грудня 2003 року по 26 травня 2017 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України.
12. 06 грудня 2016 року майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 06 грудня 2016 року № 214 о/с).
13. 11 травня 2017 року відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області № 1256 призначено службове розслідування у зв`язку з реєстрацією в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження № 42017250000000045 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_1 . Такі ж свідчення надав у судовому засіданні старший інспектор з ОД відділу УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_3.
14. 25 травня 2017 року начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок за результатами службового розслідування у зв`язку із реєстрацією в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння службовими особами Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області кримінального правопорушення.
15. 25 травня 2017 року ГУНП в Черкаській області прийнято наказ № 1387 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП.
16. Відповідно до зазначеного висновку та наказ встановлено грубе порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог статей 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних обов`язків, вимог Закону України "Про Національну поліції", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 4, 5 та 17 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1377, пункту 1.3 Інструкції експлуатації транспортних засобів ГУНП, затвердженої наказом ГУНП від 27 січня 2016 року № 122, пункту 4 наказу ГУНП від 15 березня 2017 року № 722, що виразилось у відсутності дій по організації роботи своїх підлеглих щодо своєчасного попередження, припинення і розкриття кримінальних правопорушень в сфері здійснення операцій з металобрухтом, не вжитті особисто жодних заходів щодо запобігання та припинення правопорушення з боку ОСОБА_2, приховування від єдиного обліку вказаного факту, а також використанні службового автомобіля не за прямим штатним призначенням, підриву іміджу та репутації поліції, тобто вчинення проступків, які не сумісні з перебуванням на службі в поліції на начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 .
17. На думку відповідача, вказані порушення є дисциплінарними проступками, що є не сумісними з подальшим проходженням служби в НП позивача, що і стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно наказу ГУ НП в Черкаській області № 1387 від 25 травня 2017 року та звільнення його зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України) Закону України "Про Національну поліцію" відповідно до наказу № 141 о/с від 26 травня 2017 року.
18. Вважаючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наказ від 25 травня 2017 року № 1387 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП" та наказ від 26 травня 2017 року № 141 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) - начальника Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, прийняті з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме кримінального порушення, оскільки призначалося та проводилося службове розслідування саме у зв`язку з реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння службовими особами Драбівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області кримінального правопорушення.
20. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що питання виплати поліцейським, незаконно звільненим зі служби в поліції, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, яким не передбачено існування судового рішення про стягнення відповідних сум, так як обов`язок відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення у випадку поновлення особи на посаді носить імперативний характер та покладений на нього в силу вимог Порядку.
21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині, дійшов висновків, що ці вимоги позивача є похідними від задоволених позовних вимог, а тому підлягають задоволенню.
22. З висновками суду першої інстанції, щодо інших позовних вимог, апеляційний суд погодився, оскільки в ході розгляду справи встановлено та не спростовано відповідачем, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, може бути доведена лише вироком суду в межах розгляду кримінального провадження № 42017250000000045, а не матеріалами службового розслідування. Разом з тим суд зауважив, що висновок службового розслідування містить лише опис вчинених позивачем корупційних діянь, що мають ознаки кримінального правопорушення, причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені.
23. Також, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що за вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а тому накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 1387 від 25 травня 2017 року та про звільнення позивача № 141 о/с від 26 травня 2017 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону "Про Національну поліцію" є передчасними.
24. А щодо інших дисциплінарних порушень, які були встановлені під час службового розслідування щодо позивача та викладені у висновку від 25 травня 2017 року суди вважають, що це не є підставами, щодо яких було призначено та проведене службове розслідування згідно наказу ГУ НП в Черкаській області № 1387 від 25 травня 2017 року
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
26. Зокрема скаржник зазначив, що позивач скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, оголошення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, мали місце і є несумісними з проходженням служби в поліції.
27. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями щодо задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
30. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
32. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
33. Частиною першою статті 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
34. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
35. Частиною першою статті 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
36. У разі вчинення протиправних діянь згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.