ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 1440/1750/18
адміністративне провадження № К/9901/2610/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 1440/1750/18
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа - Управління агропромислового розвитку Очаківської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду (суддя Гордієнко Т. О.) від 24 вересня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Потапчук В. О., Семенюк Г. В., Шляхтицький О. І.) від 18 грудня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2018 року ТОВ "Агрофірма "Лиманський" звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа - Управління агропромислового розвитку Очаківської районної державної адміністрації, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями, не взятими на облік органами Казначейства в розмірі 205000,00 грн. за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними" для перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський";
- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський" компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 "Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 205000,00 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що заборгованість в сумі 205000,00 грн., яка визнана Міністерством, що підтверджується Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 772 від 27 грудня 2013 року "Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" станом на час звернення до суду, не погашена перед суб`єктом господарювання.
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський" компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 "Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" і неотримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 205000,00 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями, не взятими на облік органами Казначейства, в розмірі 205000,00 грн. за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними" для перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лиманський" судовий збір у сумі 3075,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 1044 від 11 липня 2018 року.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 18 січня 2019 року Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Хохуляк В. В., Бившева Л. І., Шипуліна Т. М.) від 26 лютого 2019 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України; установлено строк для подання відзиву; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
6. 14 березня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ "Агрофірма "Лиманський" надійшов відзив на касаційну скаргу скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року повторно відмовлено Міністерству аграрної політики та продовольства України у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 69/0/78-20 від 16 січня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Хохуляка В. В. у розгляді справи, категорія якої віднесена до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Лиманський" є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого за КВЕД 01.21 - вирощування винограду.
12. Станом на 01 січня 2013 року кредиторська заборгованість КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" перед ТОВ "Агрофірма "Лиманський" склала 591,0 тис. грн. за КЕКВ 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
13. Наказом Мінагрополітики від 16 квітня 2013 року № 265 "Про погашення кредиторської заборгованості" за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" здійснено розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01 січня 2013 року по Миколаївській області у сумі 8795 тис. грн.
14. Наказом Мінагрополітики від 27 грудня 2013 року № 772 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" здійснено розподіл коштів для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ "Агрофірма "Лиманський" в сумі 205,00 тис. грн.
15. Станом на 01 травня 2018 року залишок кредиторської заборгованості по КЕКВ 2610 на користь ТОВ "Агрофірма "Лиманський" становить 205000,00 грн.
16. Згідно акту звірки взаємних розрахунків ТОВ "Агрофірма "Лиманський" з Управлінням агропромислового розвитку Очаківської районної державної адміністрації від 02 травня 2018 року, кредиторська заборгованість перед суб`єктом господарювання за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" складає 205,00 тис. грн.
17. Вважаючи протиправними дії щодо неперерахування спірних коштів, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що нездійснення державою покладеного на неї обов`язку щодо виплати належних позивачу грошових коштів (визнаної та не оспорюваної кредиторської заборгованості, за бюджетною програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними") в розмірі 205000,00 грн. призводить до порушення законних прав ТОВ "Агрофірма "Лиманський" та фактично завдає позивачу матеріальної шкоди, що відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів є неприпустимим.
19. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, не вчиняло протиправної бездіяльності щодо ТОВ "Агрофірма "Лиманський" і діяло у межах вимог чинного законодавства, оскільки протягом 2013 - 2014 років Міністерством було спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості ТОВ "Агрофірма "Лиманський" та вчинялись дії щодо звернення до Міністерства фінансів з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі, а також зверталось протягом 2015 - 2017 років з бюджетними запитами за встановленою формою.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
21. Зокрема скаржник зазначив, що Мінагрополітики є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл бюджетних коштів та спрямовує їх у регіони, в межах, виділених асигнувань, а компенсація суб`єктам господарювання здійснених ними витрат, не входить до компетенції Міністерства.
22. Також скаржник зазначив, що стягнення коштів за рахунок бюджетних програм Мінагрополітики суперечить положенням Бюджетного кодексу України, яким встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів.
23. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано судової практики у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у постанові Харківського адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі № К/800/3869/16 та у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року № К/800/10794/16.
24. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішеннями щодо часткового задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
27. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (далі - Порядок № 587).
29. Згідно з пунктом 3 Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
30. Пунктом 5 Порядку № 587 визначено, що бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за такими напрямами, зокрема, проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт.
Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства.
31. За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
32. Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
33. Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
34. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу.
35. Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.