ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
м.Київ
справа №240/2252/19
адміністративне провадження №К/9901/27569/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року (суддя: Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О. А., Шидловський В.Б.) у справі № 240/2252/19 за позовом представництва "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання припинити адміністративний арешт,
в с т а н о в и в :
Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (далі - позивач) звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просило визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС в Житомирській області щодо відмови у припиненні адміністративного арешту, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС в Житомирській області від 24.03.2016 №642/5/06-3022-06-12 та припинити такий арешт.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що обґрунтованість спірного адміністративного арешту була підтверджена в судовому порядку. Крім того, наголошує, що перевірка Представництва "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" проведена у зв`язку із припиненням діяльності не охоплювала взаємовідносини позивача з ТОВ "БК Актата Моноліт" та ТОВ "Промсхід" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015. Додатково акцентує увагу суду на тому, що в судовому засіданні не ставилось питання щодо сплину строку давності, визначеного податковим законодавством, для проведення перевірки.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 22.03.2016 №245 та направлень від 23.03.2016 №305-306 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, 23.03.2016 посадовими особами податкового органу було здійснено виїзд за податковою адресою платника, а саме: м. Житомир, майдан Згоди, 6, оф.5, проте до проведення перевірки представники ГУ ДФС у Житомирській області допущені не були.
Як наслідок, 23.03.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області було складено акт про недопуск посадових осіб та акт про відмову від ознайомлення та отримання копії наказу та підпису у направленні на перевірку.
На підставі вказаного акту та відповідно до вимог ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), 24.03.2016 року заступником начальника ГУ ДФС у Житомирській області Риженковою К.В. було прийнято рішення №2/5/06-30-22-06-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків та накладено арешт на рахунки платника податків, а саме: ПАТ "Укрсоцбанк": р/р НОМЕР_8, р/р НОМЕР_7, р/р НОМЕР_6, МФО 300023; казначейство України (ел. адм. подат.) р/р НОМЕР_1, МФО 899998; АТ "Укрсиббанк" р/р НОМЕР_2, МФО 351005; філія АТ"Укрексімбанк" Житомир р/р НОМЕР_3, МФО 311324; ПАТ "КредитінвестБанк" р/р НОМЕР_4, МФО 380441; ПАТ "Укрінбанк" р/р НОМЕР_5, МФО 380441; ПАТ "КредитЄвропаБанк" р/р НОМЕР_4, МФО 380441.
Обґрунтованість накладення такого арешту було підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі №806/491/16.
В подальшому, протягом 2017-2018 років представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" неодноразово зверталось до ГУ ДФС в Житомирській області з листами щодо припинення умовного адміністративного арешту майна, застосованого на виконання рішення №642/5/06-30-22-06-12 з підстав проведення ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності та усунення причин застосування адміністративного арешту, зокрема, від 01.06.2017 лист №17.5193; від 11.10.2017 лист №17.5203; від 13.09.2018 лист №18.5291; від 01.10.2018 лист №18.5295.
Частина цих звернень були залишені без відповіді, інші - без задоволення.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що об`єктивна неможливість вчинення обома сторонами юридично значимих дій, спрямованих на досягнення визначеної у п.94.1 ст.94 ПК України мети адміністративного арешту, яка полягає у забезпеченні виконання позивачем обов`язку з допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, вказує на те, що строки дії спірного арешту втратили розумний сенс і такі заходи не призведуть до досягнення мети його застосування.
З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 цієї статті (п.94.3 ПК України).
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ПК України).
Згідно з п. 94.14 ст. 94 ПК України функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Виконавець рішення про арешт: надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 94.6 цієї статті; організовує опис майна платника податків.
Під час опису майна платника податків особи, які його проводять, зобов`язані пред`явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол, який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред`являється посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим, для огляду (п. 94.16 ст. 94 ПК України).
Посадова особа контролюючого органу, яка виконує рішення про адміністративний арешт майна платника податків, визначає порядок його збереження та охорони (п. 94.17 ст. 94 ПК України).
Підстави припинення арешту майна визначені у п.94.19 ст. 94 ПК України.
Так, зокрема, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок усунення платником податків причин застосування адміністративного арешту (п.п. 94.19.3 ст. 94 ПК України), проведення процедури банкрутства (п.п.94.19.4 ст. 94 ПК України) та прийняття судом рішення про припинення адміністративного арешту (п.п.94.19.7 ст. 94 ПК України).