ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
м.Київ
справа №640/21019/18
адміністративне провадження №К/9901/27885/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у міста Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року (суддя: Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (судді: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №640/21019/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОДЄЛКІН" до Головного управління Державної фіскальної служби у міста Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "САМОДЄЛКІН" (далі - ТОВ "САМОДЄЛКІН", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 року №0875140305 та від 19.11.2018 року №0014601401.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, позов було задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ "Будівельна компанія "Артік", ТОВ "Кенмор", ТОВ "Прима-Вера", оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних. Також скаржник наголошує на правомірності нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог обліку контрольованих операцій , оскільки операції з відступлення права вимоги впливають на об`єкт оподаткування податком на прибуток платника податку, а відтак, - такі операції слід вважати контрольованими.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи податкового органу безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "САМОДЄЛКІН" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 05.02.2014 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено Акт від 19.06.2018 року №419/26-15-14-01-02/39083278.
В ході вищеозначеної перевірки податковим органом встановлено порушення платником податків п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та вимог Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну №8 від 18 січня 2016 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за № 187/28317 (далі - Порядок № 8), а саме: неподання звіту про контрольовані операції з юридичною особою-нерезидентом "Huali (Asia) IndastriescoLimited" (Гонконг) за 2015 звітний рік.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 №0875140305, яким до ТОВ "САМОДЄЛКІН" за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.3 статті 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365 400 грн.
Крім того, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 05.10.2018 №14905 та наказу ДФС України від 04.10.2018 №635 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "САМОДЄЛКІН" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року. Результати такої перевірки оформлені Актом від 05.11.2018 №679/26-15-14-01-02/39083278.
В ході вказаної перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.44.1. ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст. 134 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, п.5, п.6, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1 383 267 грн., в тому числі за 2016 рік - 1 231 376 грн., за 2017 рік - 151 891 грн.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 №0014601401 форма "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 1 847 064 грн, з них 1 231 376 грн за податковим зобов`язанням та 615 688 грн -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту. Також суди дійшли висновку про помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.39.4 статті 39 ПК України та вимог Порядку №8, оскільки сума операцій з юридичною особою-нерезидентом "Huali (Asia) IndastriescoLimited" (Гонконг) за 2015 звітний рік не відповідає вартісному критерію контрольованих операцій, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача обов`язку подавати звіт за такими операціями.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Поняття, порядок здійснення та умови контрольованих операцій визначено пунктом 39.2 ст.39 ПК України.
Згідно з п.п.39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Особливий адміністративний район Китаю - Гонконг, включено до переліку держав (територій), який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року №449-р.
Відповідно до п.п.39.2.1.4 п.39.2 ст.39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з надання послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України в редакції Закону України від 15 липня 2015 року N 609-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" (далі - Закон №609-VIII) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
-річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №609-VIII визначено, що формування звіту про контрольовані операції та, у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для всіх господарських операцій, зокрема передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 статті 39 ПК України, та здійснених платниками податків з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 статті 39 ПК України у редакції Закону № 609-VIII.
Підпунктом 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України визначено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.