ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
м. Київ
справа № 679/942/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15366/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.11.2016р. (суддя - Сопронюк О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017р. (судді - Смілянець Е.С., Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
зобов`язати відповідача відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, призначити, нарахувати і виплатити йому через Хмельницький обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому ст. 9 та ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, що діяла станом на 24.09.2012р.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №499. Вважає, що відповідач діяв протиправно, безпідставно повертаючи його документи без розгляду та прийняття відповідного рішення.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.11.2016р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути та вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку нормам Закону №2011-ХІІ та Порядку №499 щодо визначення умов виплати одноразової грошової допомоги в залежності від виду військової служби. Позивач проходив строкову військову службу, а тому до нього підлягають застосуванню норми ч. 6 статті 16 Закону та тримісячний строк звернення за одноразовою грошовою допомогою, який позивачем пропущено.
Крім того, посилається на те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Також посилається на те, що справа розглянута в суді першої інстанції неповноважним судом.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 01.10.1983р. по 22.10.1985р. проходив військову службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим білетом серії НОМЕР_1. (а.с. 7)
У період з 23.12.1983р. по 22.10.1985р. позивач приймав участь в бойових діях у складі військової частини пп 24785 на території Демократичної Республіки Афганістан, де у травні 1985 року отримав осколкові поранення голови та рук, був контужений.
Згідно Акту судово-медичного обстеження Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи від 29.08.2012р. №1460 у позивача станом на 29.08.2012р. виявлені рубці м`яких тканин лобної ділянки голови зліва, лівої надбрівної дуги, нижньої губи зліва, правого передпліччя, які можуть бути слідами загоєння осколкових поранень, що могли бути спричинені обстежуваному під час проходження військової строкової служби в період 1985 року, не виключено, що за вказаних ним обставин, про що свідчить характер та локалізація рубців та дані представлених документів. (а.с. 10)
Згідно Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 30.08.2012р. №464 поранення, контузія позивача, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 9)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №561779 позивачу вперше встановлено інвалідність ІІІ групи з 24.09.2012р., поранення, контузія, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлено довічно. (а.с. 11)
03.08.2015р. позивач звернувся до Славутського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 31)
Судами встановлено, що Славутський ОМВК надіслав документи позивача через Хмельницький ОВК до Міністерства оборони України.
Листом від 04.08.2015р. №1934 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Хмельницький обласний військовий комісаріат про те, що оскільки інвалідність позивачу встановлено до 01.01.2014р., то на нього не поширюються норми нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975, а тому підстав для розгляду поданих документів не вбачається і вони підлягають поверненню заявнику. (а.с. 32)
Листом Хмельницького обласного військового комісаріату від 12.11.2015р. №7/3388 позивача повідомлено про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги як таких, які не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975. При цьому повідомлено про те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України при розгляді його заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги не встановлено підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо її призначення, оскільки дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 та нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на нього не поширюється у зв`язку з тим, що інвалідність встановлено до 01.01.2014р. (а.с. 12)