ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Краснова Є. В., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (судді: Пашкіна С. А., Сітайло Л. Г., Мартюк А. І.) і рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 (суддя Конюх О. В.)
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Пласт"
про стягнення 424 349,87 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (наразі і далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Пласт" (далі - ПрАТ "Пласт") про стягнення 112 991,24 грн пені, 80 639,49 грн - 3 % річних і 230 719,14 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 01.10.2016 № 1610000110 (далі - договір від 01.10.2016) щодо своєчасної та в повному обсязі оплати послуг, наданих за цим договором.
1.2. Від ПрАТ "Пласт" відзиву на позов не надійшло.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Пласт" на користь АТ "Укртрансгаз" 112 362,56 грн пені, 80 474,89 грн - 3 % річних, 230 719,14 грн інфляційних втрат, 6 353,35 грн судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.
2.2. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що оплату за договором від 01.10.2016 відповідач здійснив із простроченням визначеного у договорі строку, отже позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Водночас перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову, з урахуванням періоду прострочення, зважаючи на межі позовних вимог, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 112 362,56 грн пені, 80 474,89 грн - 3 % річних, 230 719,14 грн інфляційних втрат.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення 628,68 грн пені та 164,60 грн - 3 % річних і прийняти нове рішення у цій частині, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача зазначені суми пені та 3 % річних.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі АТ "Укртрансгаз" зазначає порушення норм процесуального права (статей 7, 76-79, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України) та неправильне застосування норм матеріального права (статті 232 Господарського кодексу України, статей 253, 254, 625 Цивільного кодексу України). Скаржник наголошує на правильності здійсненого ним розрахунку пені та 3 % річних і вважає, що ці нарахування мають бути стягнуті у сумах, заявлених позивачем.
3.2. Від ПрАТ "Пласт" відзиву на касаційну скаргу до суду не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржені у справі рішення і постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили господарські суди попередніх інстанцій, 01.10.2016 між АТ "Укртрансгаз" - виконавцем і ПрАТ "Пласт" - замовником укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, за умовами якого виконавець зобов`язався упродовж строку, визначеного у договорі, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути його замовникові у кількості, визначеній у договорі, а замовник зобов`язався у встановлені у договорі строки вносити плату за послуги зберігання (закачування, зберігання, відбору).
У пункті 2.1 цього договору передбачено, що закачування газу до ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, здійснюється у період закачування газу в ПСГ, як правило з 16.04.2016 по 15.10.2016; за наявності у ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу замовника на кінець минулого сезону зберігання замовник залишає його у ПСГ виконавця на зберігання у поточному сезоні зберігання, що оформлюється сторонами відповідно до пункту 2.15 договору.
Згідно з пунктом 2.15 договору від 01.10.2016 замовник і виконавець протягом 10 днів із дати укладення договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу у ПСГ; замовник зобов`язується оплатити частину вартості послуг зі зберігання у ПСГ обсягу залишку газу в поточному сезоні згідно з пунктом 4.3 договору.
Відбір газу із ПСГ здійснюється у період відбору газу, який починається, як правило, із 16.10.2016 і закінчується датою, яка настане раніше, а саме: 15.04.2017 або датою введення у дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища (пункт 2.7 договору).
Обсяг газу, що передається сторонами під час його закачування або відбору в/із ПСГ у відповідному місяці, оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу сторони підписують та скріплюють печатками до 15 числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу зазначається обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків замовника із виконавцем (пункт 2.12 спірного договору).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 цього договору тарифи на дату укладення договору, встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у випадку їх зміни становлять: на закачування 1000 м3 газу - 39,48 грн із ПДВ, на зберігання 1000 м3 газу на один сезон - 55,44 грн із ПДВ; на відбір 1000 м3 газу - 39,48 грн із ПДВ.
За змістом пунктів 4.1, 4.2, 4.4 договору замовник оплачує послуги із закачування газу в ПСГ та його зберігання до 20 числа місяця, наступного за звітним. Замовник оплачує послуги з відбору газу з ПСГ та його зберігання до 20 числа місяця, наступного за місяцем відбору. Замовник зобов`язується до 20.05.2017 сплатити частину вартості послуг зі зберігання газу, що залишилася у ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15.04.2017.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених у пунктах 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 5.2 спірного договору).
У розділі Х зазначеного договору сторони передбачили, що договір набирає чинності із дати його підписання і діє в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання замовником своїх зобов`язань за договором.
Як установили попередні судові інстанції, у процесі виконання спірного договору сторони склали і підписали акти, які за умовами договору є підставою для розрахунків між сторонами. Згідно з поданими позивачем банківськими виписками відповідач здійснив оплату за відповідними актами в повному обсязі, однак із простроченням, а саме: акт приймання-передачі природного газу при закачуванні шляхом заміщення в ПСГ від 28.02.2017 № 102/03-17 на суму 124 350,31 грн оплачено 31.10.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 31.03.2017 № 55/01-17 на суму 136 450,54 грн оплачено 31.10.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 30.04.2017 № 135/01-17 на суму 130 572,62 грн оплачено 31.10.2018; акт про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання від 30.04.2017 № 279/05-17 на суму 337 776,07 грн оплачено 02.11.2018; акт про обсяги залишку природного газу в ПСГ на початок сезону зберігання від 30.04.2017 № 280/05-17 на суму 337 776,07 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 31.05.2017 № 206/01-17 на суму 130 590,97 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 30.06.2017 № 294/01-17 на суму 121 092,46 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 31.07.2017 № 349/01-17 на суму 123 872,45 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 31.08.2017 № 546/01-17 на суму 123 130,82 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 30.09.2017 № 677/01-17 на суму 120 965,71 грн оплачено 02.11.2018; акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ від 31.10.2017 № 796/01-17 на суму 67 086,70 грн оплачено 02.11.2018; акт про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання від 30.04.2018 № 15/05-18 на суму 674 917,16 грн оплачено 31.10.2018.
Оскільки, як установили суди, відповідач розрахувався із позивачем за спірним договором із порушенням строків, визначених у договорі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 112 991,24 грн пені, 80 639,49 грн - 3 % річних, 230 719,14 грн інфляційних втрат.
4.3. Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цього позову, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
4.4. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.