ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
м. Київ
справа №826/6271/17, адміністративне провадження №К/9901/68539/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2018р. (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018р. (судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення повної інформації по рахунку № НОМЕР_1 , що належить йому до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товариству "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати уповноважену особу Фонду внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо його рахунку № НОМЕР_1 (на суму 116 500 грн).
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-020-000001457 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту), згідно умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку. (а.с. 10)
11.04.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-020-000219216 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти в порядку та на умовах, що встановлені цим договором. Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що сума коштів складає 111 500 грн. (а.с. 11)
На виконання умов договору позивачем перераховано зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в загальній сумі 111 500 грн., що підтверджується квитанцією №QS947701 від 11.04.2016р. (а.с. 13)
05.05.2016р. до договору №980-020-000219216 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно) внесено зміни та викладено пункт 1.2 вказаного договору в новій редакції, в якій зазначили, що розмір суми коштів складає 116 500 грн. (а.с. 12)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 116 500 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-020-000219216 від 11.04.2016", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 27)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Листом №ЗГЗ/4552 від 27.04.2017р. відповідач повідомив позивача, що за результатами аналізу поданих документів визначено, що договір №980-020-000219216 від 11.04.2016р. укладено позивачем безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного. Даний договір не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб`єктним складом, а тому відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 15)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Судами встановлено, що відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивачі не могли знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Суди дійшли висновку, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Суди виходили з того, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Суди дійшли висновку, що договір №980-020-000219216 від 11.04.2016р, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України. Разом з цим, у вказаному договорі не зазначено, що позивач був поінформований під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом №4452-VI.
Крім того, суди дійшли висновку, що відповідно до пункту 15 розділу X Перехідних та прикінцевих положень Закону №4452-VI грошові кошти у сумі 116 500 грн за договором №980-020-000219216 від 11.04.2016р., укладеним між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", та зараховані на банківський рахунок позивача 19.05.2016р., прирівнюються до вкладу.