ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17580/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Євсіков О.О., Чорногуз М.Г.), рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 (суддя Гулевець О.В.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 (суддя Гулевець О.В.) у справі № 910/17580/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТЕКС ПЛЮС",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВНИЧИХ ПРОЕКТІВ"
про визнання договору недійсним
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТЕКС ПЛЮС" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1/ВК-004 від 01.11.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВС Груп" (змінене найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТЕКС ПЛЮС") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп".
1.1. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги №1/ВК-004 від 01.11.2018, укладений за відсутності згоди позивача на заміну кредитора у зобов`язанні, необхідність отримання якої обумовлена п. 4.4.8 Договору генерального підряду №ВК-004 від 01.08.2016, що суперечить приписам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваних рішень
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1/ВК-004 від 01.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВС Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп".
2.1. Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції установив, що відповідно до п. 4.4.8 Договору генерального підряду сторони не мають права без письмового погодження передавати свої обов`язки та права за договором іншим особам. Оскільки доказів отримання згоди позивача на укладення договору про відступлення права вимоги сторонами не надано, суд установив, що оспорюваний договір є таким, що укладений без його згоди. При цьому, відсутність письмової згоди позивача на заміну кредитора у зобов`язанні за договором генерального підряду №ВК-004 від 01.08.2016, обов`язковість якої передбачена договором генерального підряду, є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України у зв`язку із тим, що він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.
3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН" витрати на правову допомогу у сумі 12 167,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТЕКС ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН" витрати на правову допомогу у сумі 12 167,00 грн.
3.1. Додаткове рішення, з посиланням на приписи статей 123, 124, 126, 129, 221 ГПК України, обґрунтовано доведеністю належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 зазначені судові рішення залишено без змін.
4.1. Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами задоволення позовних вимог та розподілу витрат на правничу допомогу, викладених судом першої інстанції в оскаржуваних рішеннях.
5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН" витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача 2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач 2 зазначив, що при винесенні постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права - ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 516, 628, п.6 ст. 3 Цивільного кодексу України, статті 180, 181 Господарського кодексу України та порушив норми процесуального права - статті 73, 74, 86, 221, 244 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
7.1. На думку скаржника, неправильне застосування норм матеріального права полягає у неправильному тлумаченні закону та застосуванні закону, який не підлягає застосуванню.
7.2. Висновки, викладені у постанові від 28.11.2019, суперечать правовій позиції Верховного Суду з аналогічного питання, викладеній у постанові від 27.02.2018 у справі № 910/9195/17.
7.3. Скаржник зазначає, що при перегляді оскаржуваних рішень апеляційний суд зобов`язаний був застосувати принцип "Доктрини заборони суперечливої поведінки", оскільки між позовними вимогами позивача та його діями існує така суперечлива поведінка, дії позивача після укладання договору відступлення та повідомлення позивача про його укладення в повній мірі свідчать про згоду позивача з укладеним договором та спростовують всі його доводи і висновки суду першої інстанції про недійсність договору відступлення права вимоги.
7.4. Суд у постанові не вказав, в чому саме зміст договору відступлення №1/ВК-004 від 01.11.2018 не відповідає нормам ЦК України або іншим нормативним актам, оскільки суд вважає змістом правочину, якому не відповідає договір - ч. 1 ст. 516 ЦК України. У свою чергу, ч. 1 ст. 516 ЦК України не містить жодних вимог до змісту договору відступлення права вимоги.
7.5. На думку скаржника, суд не застосував доктрину "non concedit venire contra faktum proprium" та не взяв до уваги, що позивач своїми діями підтвердив згоду з укладеним договором відступлення від 01.11.2018 і його поведінка суперечить доводам позову про незгоду з відступленням права вимоги, у зв`язку з чим неправильно застосував вказані норми матеріального права.
7.6. Скаржник вказує про неправильність висновків суду щодо того, що станом на дату відступлення права вимоги від 01.11.2018 договір генерального підряду, за яким здійснена заміна кредитора, був не виконаний. При цьому, суд визнав недійсним договір відступлення, укладання якого між відповідачами не є наслідком порушень, допущених відповідачами, а є прямим наслідком невиконання позивачем своїх обов`язків.
7.7. Апеляційний суд, при перегляді додаткового рішення, не взяв до уваги порушення норм процесуального права - статей 221, 244 ГПК України.
7.8. Як вказує скаржник, суд поновив позивачу строк на подання доказів, не мотивував в додатковому рішенні, які поважні причини були у позивача для неподання доказів, які малися у розпорядженні представника позивача у січні 2019 року та станом на 27.06.2019, і з невідомих підстав не подавалися представником позивача до 03.09.2019. Також суд, в порушення вимог статті 244 ГПК України, прийняв нові докази, які не існували станом на дату судових дебатів і станом на дату розгляду справи.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість її доводів, з огляду на що просить залишити оскаржувані рішення без змін, зауважуючи, зокрема, що твердження скаржника про те, що частина 1 статті 203 та стаття 215 Цивільного кодексу України не встановлюють можливості визнання договору недійсним у разі порушення порядку його укладання - є довільним тлумаченням норм законодавства.
9. Відповідачем 1 та третьою особою відзивів на касаційну скаргу не подано, що відповідно до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
10. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВС Груп" (змінене найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТЕКС ПЛЮС") (генпідрядник, відповідач 1) укладено договір генерального підряду №ВК-004, за змістом пункту 1.1 якого генпідрядник зобов`язується:
- виконати проектну документацію стадія "Р" 1-го пускового комплексу 1-ї черги будівництва об`єкта "Будівництво фабрики по виробництву виробів з борошна вул. Привокзальна, 82 у м. Бориспіль", відповідно до розділів та технічних рішень затвердженого проекту стадії "П" і Технічного завдання на виконання проектних робіт (Додаток №2), надалі - проектні роботи, а також:
- виконати будівництво 1-го пускового комплексу 1-ї черги будівництва об`єкта "Будівництво фабрики по виробництву виробів з борошна по вул. Привокзальна, 82 у м. Бориспіль" ("Об`єкт") у відповідності з проектною документацією, в об`ємах передбачених цим Договором та Додатками до нього, забезпечити готовність Об`єкта до здачі-приймання приймальними комісіями та передати Замовнику Об`єкт у строки, передбачені цим Договором та додатками до нього ("Будівельні роботи");
- виконати коригування стадії "П" у разі виявлення значних відхилень на етапі розробки стадії РД та підготувати усі необхідні документи для проходження Державної будівельної експертизи та зняти усі зауваження під час проходження експертизи (до моменту підписання акту приймання виконаних робіт та вводу об`єкту в експлуатацію);
- за довіреністю замовника виконати необхідні роботи для організації електропостачання об`єкту, а саме: проект стадії "П" і "РД", супроводжувати експертизу проекту, погодити проектну документацію з всіма зацікавленими організаціями, виконати необхідні монтажні роботи та ввести об`єкт в експлуатацію ("Роботи");
- готувати необхідні документи для отримання та сприяти замовнику в отриманні дозволів в межах обсягів робіт даного договору.
Замовник, у свою чергу, зобов`язався передати генпідряднику документи згідно умов договору, прийняти виконані роботи та об`єкт і здійснювати своєчасне фінансування виконаних генпідрядником робіт у терміни та на умовах, зазначених цим договором.
Згідно із п. 3.1 договору договірна ціна є твердою та складає 1 005 954 995, 46 грн.
У пункті 4.4.8 договору установлено, що сторони не мають права без письмового погодження передавати свої обов`язки та права за цим Договором іншим особам.
В пункті 10.7 договору визначено, що замовник утримує 1% від загальної договірної ціни протягом будівництва об`єкту відповідно до графіку виконання робіт рівними частинами з актів виконаних робіт. Перша частина 50 % від суми утримання сплачується замовником генпідряднику протягом 5 днів після підписання фінального акту приймання-передачі виконаних робіт згідно з п. 11.2.3 договору, друга частина у розмірі 50% від суми утримання сплачується замовником генпідряднику з урахуванням індексу інфляції через 365 днів після підписання уповноваженими представниками обох сторін фінального акту згідно з п. 11.2.3 договору. У випадку настання обставин, передбачених пунктом 12.3 цього договору, сума понесених витрат замовника на усунення недоліків сплачуються генпідрядником замовнику згідно з п. 12.3 або утримується замовником при перерахуванні суми утримання. В разі перерахування суми утримання або її частини генпідряднику, останній зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів надати замовнику коригуючі акти та податкові накладні на суму зміни вартості робіт з урахуванням індексу інфляції.
Розділом 12 договору обумовлено гарантійні зобов`язання генпідрядника, зокрема, відповідно до п. 12.1 договору, гарантійний строк експлуатації об`єкта починається з моменту підписання сторонами фінального акту приймання-передачі виконаних робіт (Об`єкта будівництва) та встановлюється: на несучу здатність каркасу - 10 (десять) років; на загально-будівельні роботи - 1 (один) рік; на огороджуючі конструкції - 1 (один) рік; на дорожнє покриття - 2 (два) роки; на внутрішнє і зовнішнє опорядження - 1 (один); на внутрішні інженерні мережі - 1 (один) рік; на зовнішні інженерні мережі - 1 (один) рік; на електромережі - 1 (один) рік; на підйомне та ліфтове обладнання - 1(один) рік; на інші будівельні роботи - 1 (один) рік.
Відповідно до п. 12.2 договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів), Замовник протягом 7 робочих днів після їх виявлення повідомить про це Генпідрядника і запросить його для складання Дефектного акта стосовно обсягів, порядку і строків усунення недоліків (дефектів). Якщо Генпідрядник не з`явиться у визначений у запрошенні строк, Замовник має право залучити до складання Дефектного акта незалежних експертів (експерта), повідомивши про це Генпідрядника. Акт надсилається Генпідряднику для виконання протягом 3-х робочих днів після складання.
Згідно із п. 12.3 договору при відмові Генпідрядника усунути недоліки, що виявлені протягом гарантійного строку, Замовник може залучати для цієї роботи інших виконавців з покриттям витрат Замовника на оплату їх робіт та послуг за рахунок Генпідрядника. В разі залучення до виконання робіт третіх осіб, Генпідрядник зобов`язаний сплатити Замовникові суму коштів, витрачених Замовником на усунення недоліків власними силами та/або силами третіх осіб протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання обґрунтованої вимоги від Замовника.
10.1. Судами установлено, що в матеріалах справи наявний фінальний акт приймання-передачі виконаних робіт за договором, який підписаний замовником та генпідрядником у серпні 2018 року.
10.2. Листом від 18.10.2018 № 1/18-10 відповідач 1 просив позивача надати письмову відповідь на викладену у повідомленні пропозицію в п`ятиденний строку з дати її отримання, погодивши відступлення права вимоги за договором генерального підряду №ВК-004 від 01.08.2016 від ТОВ "ІВС Груп" новому генпідряднику, відомості про якого викладені у повідомленні. Судами установлено, що доказів відправлення даного листа матеріали справи не містять, проте сторони не заперечують його наявність.
10.3. В подальшому, 01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВС Груп", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ СІ Груп", як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги №1/ВК-004, за змістом п. 1.4 якого сторони погодили, що з моменту його підписання новий кредитор набуває право вимоги від ТОВ "БІСКВІТНИЙ КОМПЛЕКС "РОШЕН", як замовника за Договором генерального підряду, замість кредитора, сплатити суму в розмірі 7 599 741,93 грн, а також право вимоги відповідно до п. 2.1 цього договору.
Згідно із п. 2.1 договору відступлення сторони домовились про перехід на користь нового кредитора всіх прав вимоги до замовника та інших осіб, які випливають з договору генерального підряду, у тому числі, але не виключно:
- будь-яких прав вимоги, які має кредитор станом на дату укладення цього договору, та/або які можуть виникнути на підставі договору генерального підряду у майбутньому;
- прав вимоги до замовника, які випливають з зобов`язань замовника за договором генерального підряду, які замовник не виконав перед кредитором станом на дату укладення цього договору та/або які замовник зобов`язаний буде виконати у майбутньому на протязі строку дії договору генерального підряду, незалежно від того чи наступив станом на дату укладення цього договору для замовника строк виконання зобов`язань за договором генерального підряду;
-прав вимоги кредитора до замовника, які засновані на положеннях п. 10.7 договору підряду;
- будь-яких інших права вимоги до замовника, які виникли чи можуть виникнути у кредитора, у нового кредитора до замовника в процесі виконання договору генерального підряду.
10.4. Листом від 02.11.2018 № 1/02/11-18 відповідач 2 повідомив позивача про укладення договору про відступлення права вимоги №1/ВК-004 від 01.11.2018 року.
10.5. Листом від 06.10.2018 №01-12-26 позивач повідомив ТОВ "ІВС Груп" про те, що не погоджує передачу прав вимоги ТОВ "ІВС Груп" новому генпідряднику ТОВ "АЙ БІ СІ ГРУП".
11. З урахуванням вищевикладених обставин позивач вважає, що договір відступлення порушує його права, оскільки за договором генерального підряду у відповідача-1 перед позивачем існують гарантійні зобов`язання, у зв`язку з чим особа генпідрядника для позивача має важливе значення, а відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.