ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 904/1806/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ютал-Транс",
представник позивача - Захарків Р.М., директор (наказ від 14.05.2012 № 1-к); Новаковський П.М., адвокат (ордер від 13.02.2020 № 814520),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс",
представник відповідача - Гальченко В.Я., адвокат (довіреність від 12.08.2019 б/н); Нужненко Ю.І., адвокат (довіреність від 12.06.2019 № 10680),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 (головуючий суддя Панна С.П.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (головуючий Широбокова Л.П., судді: Кощеєв І.М. і Орєшкіна Е.В.)
у справі № 904/1806/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ютал-Транс" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - Відповідач)
про визнання правочинів недійсними та стягнення 43 309 678,20 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про:
- визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого Відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23677;
- визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого Відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23678;
- визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого Відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23679;
- визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого Відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23680;
- стягнення з Відповідача на користь Позивача 43 309 678,20 грн., з яких: 14 136 617,40 грн. заборгованість за орендними платежами за період серпень-листопад 2018 року, а саме 10 571 213,02 грн. сума основного боргу, 2 478 737,67 грн. пеня, 879 830,33 грн. 3% річних та 206 836,38 грн. інфляційні втрати; 29 173 060,80 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованими вагонами (68 шт.) за період з 11.10.2018 по 23.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору від 24.12.2014 № 24/12-14 (далі - Договір) у частині оплати за орендовані вагони, неповерненням всієї кількості переданих вагонів після розірвання договору, а також безпідставним зарахуванням Відповідачем зустрічних однорідних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 437 567,58 грн., з яких 1 102 586,01 грн. основного боргу, 840 940,55 грн. пені, 423 938,68 грн. інфляційних втрат та 70 102,34 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
- оспорювані заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 відповідають фактичним обставинам щодо наявності заборгованості Позивача перед Відповідачем за послуги з ремонту вагонів та відшкодування тарифів відповідно до пунктів 2.3, 3.1 Договору;
- Відповідач звільняється від сплати орендної плати за 68 вагонів, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території за період з січня по травень 2018 року, на підставі положень частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому є законним проведений Відповідачем залік зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 на суму 8 020 000,98 грн, у зв`язку з чим вимоги про стягнення заборгованості суд задовольнив частково, з врахуванням оплати відповідно до заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018;
- відмовляючи в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованими вагонами (68 шт.) - 29 173 060,80 грн., суд дійшов висновку про наявність форс-мажорних обставин, які підтверджені належними доказами, та відсутність вини Відповідача в їх неповерненні Позивачу після закінчення строку дії договору, тому здійснив власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до суми встановленої судом заборгованості.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 оскаржуване рішення скасовано в частині відмови у визнанні одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог, вчиненого Відповідачем у формі заяви про зарахуванням однорідних зустрічних вимог від 04.12.2018 № 23677, та змінено в частині сум стягненого боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат та розподілу судових витрат. У зв`язку з чим резолютивну частину рішення викладено у такій редакції:
?Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсним односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог на суму 8 020 002,98 грн., вчинений Відповідачем у формі заяви про зарахуванням однорідних зустрічних вимог від 04.12.2018 № 23677.
Стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 9 122 589,00 грн., пеню - 1 711 399,00 грн., 3% річних - 166 028,53 грн., інфляційні втрати - 670 906,73 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви - 176 984,85 грн., про що видати наказ.
У решті позову відмовити.? Здійснено розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що у Позивача як відсутні договірні зобов`язання щодо повернення Відповідачу орендної плати за період з січня по травень 2018 року за вагони, які знаходяться в зоні АТО, так і фактично відсутня така заборгованість, тому направлення Відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23677 на суму 8 020 002,98 грн. є незаконним, та така заява як односторонній правочин підлягає визнанню недійсною в силу статей 203, 215 ЦК України, оскільки вона не відповідає вимогам статті 601 ЦК України щодо умов здійснення одностороннього зарахування.
Не погоджуючись (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) з постановою суду апеляційної інстанцій та рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 702 993,15 грн., Відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 скасувати в частині стягнення пені у розмірі 702 993,15 грн. та у цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення пені у розмірі 702 993,15 грн. У частині розподілу судових витрат рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 змінити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2018 № 23677 на суму 8 020 002,98 грн. є незаконною та підлягає визнанню недійсною в силу статей 203, 215 ЦК України, оскільки вона не відповідає вимогам статті 601 ЦК України щодо умов здійснення одностороннього зарахування;
- судом першої інстанції помилково визначено правомірність нарахування пені у розмірі 702 993,15 грн., оскільки вона нарахована після припинення (розірвання) Договору.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Також Позивач 04.03.2020 і 10.03.2020 подано відзив на касаційну скаргу із заявою про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та письмові пояснення, відповідно, які Касаційним господарським судом приєднуються до матеріалів справи без їх врахування, оскільки статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною другою статті 119 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 № 904/5995/16.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 24.12.2014 Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено Договір, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає на строк дії Договору у строкове користування оренду 300 (триста) власних вагонів моделей 12-9745, 12-9790, 12-757, 12-119, 12-532, 12-141, 12-753, 19-758, які знаходяться у власності Позивача та у фінансовому лізингу від ТОВ ?Райффайзен Лізинг Аваль?. Кількість вагонів може бути збільшено або зменшено за згодою сторін. Перелік вагонів із зазначенням по кожному вагону номеру, моделі, вантажопідйомності, тари, року випуску, балансової вартості, дати проведення останніх планових видів ремонтів вказується у додатках до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору передача вагонів Орендодавцем Орендарю проводиться на станціях передачі, узгоджених Сторонами (які розташовані на території України) з подальшим оформленням акта приймання-передачі вагонів. Вагони у кількості 300 (триста) одиниць, які знаходяться у Орендаря за договорами оренди від 22.01.2013 № 05А, від 29.11.2013 № 142/1А, від 29.11.2013 № 142/2А, передаються в оренду за цим Договором згідно з актами приймання-передачі вагонів в оренду з 01.01.2015 по 28.02.2015.
Згідно з пунктом 2.4 Договору після закінчення строку дії оренди вагонів, у випадках дострокового припинення Договору або часткового виводу з оренди вагонів за ініціативою однієї із сторін Орендар зобов`язаний повернути вагони Орендодавцю на станціях передачі, погоджених сторонами, згідно з актом приймання-передачі (повернення) протягом 40 календарних днів з дати отримання листа Орендодавця із вимогою про повернення вагонів із зазначенням станції приймання-передачі, вантажоотримувача, на митній території України.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору передбачено, що у процесі експлуатації вагонів, які знаходяться в оренді у Орендаря, Орендодавець за свій рахунок проводить планові (деповські та капітальні) ремонти вагонів, гарантійні ремонти вагонів відповідно до встановленого у підпункті 3.1.2 Договору переліку; Орендар за свій рахунок організовує проведення поточних ремонтів (поточного обслуговування) вагонів (за виключенням гарантійних ремонтів, передбачених підпунктом 3.1.2 цього Договору); у процесі експлуатації вагонів, які знаходяться в оренді у Орендаря, Орендодавець при проведенні ремонтів вагонів за свій рахунок здійснює оплату тарифів, передбачених у підпунктах 3.3.1-3.3.2 цього Договору.
Валютою договору є українська гривня, а загальна сума Договору визначається на підставі всіх актів виконаних робіт, оформлених Сторонами; встановлено розмір орендної плати (пункт 4.1 Договору), який у подальшому неодноразово змінено на підставі додаткових угод.
Відповідно до пункту 4.3 Договору у випадку, якщо сторона, яка отримала проект додаткової угоди із запропонованими змінами орендної плати не здійснить його підписання та направлення іншій стороні протягом 20 днів з моменту отримання такого проекту, Договір вважається розірваним. Розірвання Договору з підстав, відображених у даному пункті, не буде вважатись одностороннім розірванням Договору, а є погодженим сторонами способом розірвання Договору за взаємною згодою.
Згідно з пунктом 4.4 Договору орендна плата нараховується за весь час знаходження вагонів у оренді в Орендаря з дати підписання сторонами акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати підписання сторонами акта приймання-передачі вагонів з оренди, за винятком часу перебування вагонів у ремонтах, дії конвенційних заборон (обмежень) перевезень на залізних дорогах, періоду находження вагонів моделі 19-758 у тимчасовому відстої.
Підпунктом 4.4.3 Договору передбачено, що час дії конвенційних заборон (обмежень) перевезень по залізничним дорогам визначається:
- для порожнього вагону - з дня їх введення до дати прибуття на станцію, яка не відноситься до зони дії конвенційних заборон, або їх повного скасування;
- для завантаженого вагону - з дня, наступного за датою його розвантаження або зупинки, до дати прибуття на станцію, яка не відноситься до зони дії конвенційних заборон або їх повного скасування.
Відповідно до пункту 4.5 Договору (з урахуванням додаткових угод від 20.04.2015 № 2 та від 30.12.2016 № 22) вказані у підпунктах 4.4.1-4.4.3 Договору дати визначаються відповідно до даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці.
Згідно з пунктами 4.6, 4.8 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2016 № 22) орендна плата за поточний місяць оренди вагонів оплачується Орендарем шляхом попередньої оплати 100% від розрахункової суми орендної плати за поточний місяць, не пізніше 5 (п`ятого) числа поточного місяця, на основі рахунку, виставленого Орендодавцем. У випадку невідповідності розміру передоплати розміру суми по актам виконаних робіт, різниця зараховується Орендодавцем як передоплата за наступний період оренди вагонів, або за письмовою вимогою Орендаря підлягає поверненню протягом 5-ти банківських днів з дати її отримання. Звітним періодом є календарний місяць. Документом, що підтверджує факт виконання робіт Орендодавцем, є акт виконаних робіт, що оформлюються сторонами щомісячно і датуються останнім календарним днем місяця. На основі підписаних актів виконаних робіт (послуг) Орендар проводить остаточні розрахунки з Орендодавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту їх підписання.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що Орендар має право організовувати проведення ремонтів вагонів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору, та оплату тарифів, передбачених пунктом 3.3 даного Договору, з наступним відшкодуванням Орендодавцем витрат, понесених Орендарем, на підставі звіту Орендаря про понесені витрати і рахунки.
Відповідно до пункту 8.6 Договору Орендодавець зобов`язаний після узгодження з відповідальними співробітниками Орендаря надати Орендареві узгоджений (остаточний варіант) актів виконаних робіт до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з пунктом 8.8 Договору у разі організації Орендарем проведення ремонтів вагонів, передбачених у пункті 3.1 цього Договору та/або оплати тарифів, передбачених пунктом 3.3 цього Договору, Орендодавець зобов`язаний відшкодовувати Орендарю понесені витрати на підставі звіту Орендаря про понесені витрати протягом 3 банківських днів з моменту отримання звіту і рахунка.
Пунктом 4.14 Договору передбачено, що за окремим погодженням Орендар може надавати Орендодавцеві відстрочку платежу по відшкодуванню витрат, пов`язаних з організацією проведення ремонтів відповідно до пункту 7.4 Договору. При ненадходженні коштів від Орендодавця в узгоджені терміни Орендар має право утримувати грошові суми, які підлягають сплаті Орендодавцем Орендарю як відшкодування витрат, пов`язаних з організацією проведення ремонтів відповідно до пункту 7.4 Договору, з сум орендних платежів. Утримання сум здійснюється Орендарем шляхом надіслання Орендодавцю письмового повідомлення про односторонній залік зустрічних однорідних вимог. Датою зарахування зустрічних однорідних вимог є дата, зазначена у письмовому повідомленні Орендаря.
Відповідно до пункту 12.1 Договору сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо воно стало наслідком дії обставин непереборної сили, такої як: стихійні лиха, війни і військові дії, страйки, масові заворушення і заворушення, аварії і катастрофи, а також акти органів державної влади та/або управління законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів; рішення транспортних відомств про заборону або обмеження приймання вантажів до відправлення за правилами, що діють на транспорті; що унеможливлюють виконання Договору. При цьому строк виконання зобов`язань за цим Договором продовжується відповідно до часу, протягом якого діяли форс-мажорні обставини.
Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна негайно в письмовій формі повідомити іншу сторону про їх початок і закінчення з подальшим наданням, не пізніше 5 календарних днів з моменту настання зазначених подій, довідки Торгово-промислової палати, яка підтверджує наявність і тривалість форс-мажорних обставин. Сторони погоджуються, що компетентним органом для надання відповідної довідки може служити довідка Торгово-промислової палати України. Порушення зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.
Згідно з пунктом 15.2 Договору при розірванні договору або часткового виведення вагонів з оренди діє останній узгоджений і підписаний у додаткових угодах розмір орендної плати.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 14.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.11.2017 № 26) договір вступає в силу з 01.01.2015 та діє до 31.12.2018 (включно), а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення.
До договору було підписано додаток від 24.12.2014 № 1, в якому визначено перелік орендованих вагонів у кількості 302 штуки, а також низку актів приймання-передачі вагонів в оренду, що підтверджують фактичну передачу вагонів у користування Відповідачу.
Сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору; зокрема, додатковою угодою від 27.05.2015 № 3 сторони внесли зміни у Договір стосовно кількості вагонів, які передаються в оренду, а саме 330 (триста тридцять) вагонів.
Всього в оренду було передано 325 залізничних вагонів, що визнається сторонами.
Додатковою угодою від 21.03.2016 № 14 сторони узгодили, що Орендодавець зобов`язується у строк до 01.06.2016 додатково передати Орендарю у строкове користування оренду 20 (двадцять) власних вагонів моделей 12/9745, 12-9790, 12-757, 12-119, 12-532, 12-141, 12-753, які знаходяться у власності Позивача.
Також сторонами було укладено декілька додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати та остаточний розмір орендної плати встановлено додатковою угодою від 31.05.2018 № 31, у пункті 1.1 якої підпункт 4.2.1 пункту 4.1 Договору викладено у такій редакції: ?З 01.06.2018 по 30.06.2018 (включно) для вагонів моделей 12/9745, 12-9790, 12-757, 12-119, 12-532, 12-141, 12-753 орендна плата складає 910,85 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 182,17 грн., всього з ПДВ - 1 093,02 грн. за один вагон на добу. Орендна плата з 01.06.2018 по 30.06.2018 (включно) за приватні вагони, які знаходяться на окупованій території, не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем. З 01.07.2018 (включно) для вагонів моделей 12/9745, 12-9790, 12-757, 12-119, 12-532, 12-141, 12-753 орендна плата складає 916,70 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 183,34 грн., всього з ПДВ - 1 100,04 грн. за один вагон на добу. Орендна плата з 01.07.2018 за приватні вагони, які знаходяться на окупованій території, не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем?.
На виконання умов Договору протягом спірного періоду 2018 року сторонами складено та підписано без зауважень такі акти здачі-приймання робіт:
- за січень 2018 - акт № ОУ-0000007 на загальну суму 7 072 110,78 грн.;
- за лютий 2018 - акт № ОУ-0000014 на загальну суму 6 880 410,00 грн.;
- за березень 2018 - акт № ОУ-0000020 на загальну суму 7 776 956,88 грн.;
- за квітень 2018 - акт № ОУ-0000025 на загальну суму 7 718 848,26 грн.;
- за травень 2018 - акт № ОУ-0000030 на загальну суму 7 973 054,46 грн.;
- за червень 2018 - акт № ОУ-0000034 на загальну суму 8 100 371,22 грн.;
- за липень 2018 - акт № ОУ-0000042 на загальну суму 8 608 913,04 грн.
Оплата за цими актами Відповідачем була здійснена у повному обсязі.
За період серпень-листопад 2018 року були складені акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 15 473 162,64 грн., які підписані лише зі сторони Орендодавця, а саме:
- за серпень 2018 - акт № ОУ-0000047 на загальну суму 8 591 312,40 грн., містить відмітку Орендаря ?зобов`язання за цим актом припинені в силу статей 202, 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 601, 602 ЦК України на підставі заяви Відповідача від 04.12.2018 № 23677 про зарахування зустрічних однорідних вимог?;
- за вересень 2018 - акт № ОУ-0000055 на загальну суму 6 038 119,56 грн., містить відмітку Орендаря ?зобов`язання за цим актом припинені в силу статей 202, 203 ГК України, статей 601, 602 ЦК України на підставі заяв Відповідача від 04.12.2018 № 23677, від 04.12.2018 № 23678, від 04.12.2018№ 23679, від 04.12.2018 № 23680 про зарахування зустрічних однорідних вимог?;
- за жовтень 2018 - акт № ОУ-0000061 на загальну суму 836 030,40 грн.;
- за листопад 2018 - акт № ОУ-0000064 на загальну суму 7 700,28 грн.
Листом від 20.07.2018 № 343 Позивач направив Відповідачу проект додаткової угоди № 32 до Договору та запропонував збільшити розмір орендної плати.
Доказів погодження Відповідача із запропонованими змінами орендної плати матеріали справи не містять.
Посилаючись на відсутність відповіді Відповідача, Позивач направив йому лист від 10.08.2018 № 379, в якому повідомив Відповідача про сплив 20-тиденного терміну, передбаченого пунктом 4.3 Договору, та у зв`язку з цим - про розірвання Договору та необхідність повернення орендованих вагонів, які відповідно до пункту 4.3 Договору підлягають поверненню у строк 40 днів з моменту отримання повідомлення про розірвання Договору.
Також листом від 31.08.2018 за № 421 Позивач просив Відповідача відправити на станції приписки перелічені вагони у кількості 68 одиниць.
На лист від 31.08.2018 № 421 Відповідач надав відповідь щодо неможливості повернення вказаних вагонів у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, до якого додав копію сертифікату Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 24.04.2017 № 7505 та копію висновку ТПП України від 21.04.2017 № 1339.
Матеріали справи містять копію сертифікату ТПП України від 24.04.2017 № 7505 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому зазначено період дії цих обставин: дата настання 15.03.2017, дата закінчення - тривають станом на 24.04.2017. Сертифікат складено щодо обов`язку Орендаря за договором використання вагонів, які знаходяться на території, на якій органами державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі їх повноваження, забезпечення їх схоронності, ремонт, сплата орендної плати за використання та повернення цих вагонів на станціях, розташованих на території України. Зроблено висновок, що відповідно до низки нормативних актів з цього приводу: Указу Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України"; копії виписки з Тимчасових обмежень АТ ??Укрзалізниця? з перевезень щодо розпорядження від 15.03.2017 № Ц-1/2-2/15б, копії листа Ради національної безпеки і оборони України від 31.03.2017 № 519/14-05/32-17 тощо унеможливлювалося його виконання в зазначений термін.
Крім того, Відповідачем надано висновок ТПП України від 21.04.2017 № 1339 щодо унеможливлення виконання зобов`язань за Договором, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що є обставинами, за які сторона не відповідає. Згідно із вказаним висновком припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької і Луганської областей відповідно до Указу Президента України ?Про невідкладні заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України? від 15.03.2017 за № 52/2017 та розпоряджень АТ ?Укрзалізниця? від 15.03.2017 № Ц-1/2-2/156 і № Ц-1/2-2/157 є тривалою перервою в роботі транспорту, яка регламентована умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, тобто форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язаної сторони, якою, за цим висновком, є Відповідач. Також у висновку зазначено про час дії цих обставин - з 15.03.2017 і станом на поточну дату продовжують діяти, і дату закінчення їх встановити неможливо.
Судами встановлено, що Орендарем було повернуто Орендодавцю 257 вагонів, що підтверджується актами приймання-передачі вагонів з оренди у період з 08.08.2018 по 04.11.2018 та не заперечується сторонами.
Станом на дату звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем не повернуто 68 вагонів.
04.12.2018 Відповідач направив Позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:
- від 04.12.2018 № 23677 на суму 8 020 002,98 грн. у частині повернення надлишково сплаченої орендної плати за вагони в кількості 68 одиниць за актами: від 31.01.2018 № ОУ-0000007 на суму 1 496 637,84 грн.; від 28.02.2018 № ОУ-0000014 на суму 1 456 560,00 грн.; від 31.03.2018 № ОУ-0000020 на суму 1 665 362,16 грн.; від 30.04.2018 № ОУ-0000025 на суму 1 672 840,80 грн.; від 31.05.2018 № ОУ-0000030 на суму 1 728 602,16 грн. у рахунок погашення вимог Позивача до Відповідача за Договором у частині оплати орендної плати в загальній сумі 8 020 002,98 грн. за актом від 31.08.2018 № ОУ-0000047 на суму 3 683 761,66 грн. та за актом від 30.09.2018 № ОУ-0000055 на суму 4 336 241,32 грн.;