ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7976/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
cкаржника - адвокат Діденко Н.О.
позивача - Ліквідатор ТОВ "УкрБудКонтракт" Щербань О.М.
третьої особи 2 ОСОБА_1 . - адвокат Панченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 18.11.2019
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 04.09.2019
у справі № 910/7976/17
за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" арбітражного керуючого Щербаня О.М.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Державне підприємство "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України", 2. ОСОБА_1
про визнання договору недійсним
в межах справи № 910/13006/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/13006/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 23.09.2015.
2. У травні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" звернулося до суду першої інстанції з позовом до ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" (далі - відповідач) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 16/05 від 16.05.2014.
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2017 у справі № 910/7976/17 в задоволенні позову було відмовлено повністю.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 21.08.2017 у справі № 910/7976/17 було скасовано, а матеріали справи № 910/7976/17 передано до місцевого суду для розгляду по суті в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт".
5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2018 справу № 910/7976/17 за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" арбітражного керуючого Щербаня О.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДП "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України" та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним було прийнято до розгляду в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" та призначено підготовче засідання на 23.07.2018.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
6. Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.09.2019 по справі №910/7976/17 у позов задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №16/05 від 16.05.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн.
7. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" подало апеляційну скаргу.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 04.09.2019 - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 12.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою № 11/12 від 10.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/7976/17, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/7976/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.12.2019.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/7976/17. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" № 11/12 від 10.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/7976/17 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" про право у термін до 11 січня 2020 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.
12. 27.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/7976/17. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови складено 20.11.2019. Згідно з трек-номером поштового відправлення № 0411629359281, що зазначений на конверті Північного апеляційного господарського суду та яким було надіслано скаржнику повний текст постанови від 18.11.2019, відправлення вручено скаржнику 25.11.2019. Зазначене підтверджується також роздруківкою із сайту ПАТ "Укрпошта". Враховуючи вищезазначене, скаржник просив визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі у справі № 910/7976/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" № 11/12 від 10.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 11.02.2020 о 09:45 год.
14. 07.02.2020 представником скаржника подано заяву про відвід колегії суддів у складі Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 910/7976/17.
15. В ухвалі від 11.02.2020 Верховний Суд (колегія суддів: Білоус В.В. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.) дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів та зупинив провадження у справі № 910/7976/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" № 11/12 від 10.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/7976/17 до вирішення питання про відвід колегії суддів у справі № 910/7976/17 суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому статтею 39 та частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" про відвід колегії суддів у складі Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 910/7976/17 визначено суддю Верховного Суду Катеринчук Л.Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.02.2020.
17. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2020 (суддя - Катеринчук Л.Й. ) у зв`язку з відсутністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у складі Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" про відвід колегії суддів у складі Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 910/7976/17 відмовлено.
18. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 поновлено провадження у справі № 910/7976/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" № 11/12 від 10.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 03.03.2020 о 10:30.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
19. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
20. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
20.1 Судами попередніх інстанцій невірно розраховано строк позовної давності.
20.2 Згідно договору застави від 10.08.2012 № 20/11-5 застава діяла до 26.09.2014 та припинила свою дію, а тому вказане не може бути підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.
20.3 Судами попередніх інстанцій вирішено спір за недопустимими доказами у справі.
21. Представник скаржника в судовому засіданні 03.03.2020 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
22. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" подано письмові пояснення на касаційну скаргу в яких останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.
23. Ліквідатор та представник Луганова Олексія Валерійовича в судовому засіданні 03.03.2020 заперечили проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
24. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
26. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
27.1 16.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (відповідач) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 16/05. За умовами даного договору позивач, як первісний кредитор зобов`язався відступити відповідачу, як новому кредитору право вимоги, що належить первісному кредиторові на підставі Договору на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва № ДП/12-13 від 31.07.2012, укладеному між первісним кредитором та ДП "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України" (боржник).
27.2 Згідно з п. 1.2 Договору відступлення новий кредитор за договором одержує право (замість первісного кредитора) вимагати та отримати від боржника (ДП "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України") заборгованість у розмірі 8 631 866,51 грн.
27.3 Відповідно до п. 1.3 Договору відступлення сторонами передбачено, що у зв`язку із відступленням первісним кредитором на користь нового кредитора права вимоги до боржника щодо отримання заборгованості відповідно до п. 1.2 Договору, новий боржник відмовляється від свого права вимоги до первісного боржника щодо отримання заборгованості за виконані відповідно до Договору субпідряду № ОП/1-1209-27/1 від 27.09.2012 на виконання робіт з реконструкції клініки № 1 Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва, у розмірі 8 631 866,51 грн.
27.4 Предметом спірного Договору відступлення є право вимоги позивачем заборгованості від ДП "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України" за Договором на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва № ДП/12-13 від 31.07.2012.
27.5 За умовами Договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Артем-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт", в забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії № 20/11 від 27.09.2011 було передано право вимоги до контрагентів за укладеними договорами (контрактами) на певну дату, щодо отримання грошових коштів на суму 349 911 836,00 грн., а саме: отримання грошових коштів у сумі 349 911 836,00 грн. згідно Договору № ДП-12-13 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова 33/43 у Голосіївському районі м. Києва від 31.07.2012р., з усіма змінами та доповненнями, укладеного заставодавцем з ДП "Інженерно-технічний центр МОЗ України".
27.6. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі Договору застави 30.08.2012 було внесено запис про реєстрацію публічного обтяження майнових прав на отримання грошових коштів у сумі 349 911 836,00 грн. згідно договору № ДП/12-13 від 31.07.2012 відповідно до договору застави № 20/11-5 від 10.08.2012.
27.7 Пунктом 2.1.3 Договору застави № 20/11-5 від 10.08.2012 встановлено, що заставодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" заборонено здійснювати уступку заставленого права вимоги без письмової згоди на це заставодержателя.
27.8 В подальшому, 23.09.2016 право вимоги Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт", зокрема за Договором застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, перейшло до ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" в зобов`язанні за Договором Кредитної лінії № 20/11 від 27.09.2011 став ОСОБА_1, до якого перейшли права вимоги за договорами, укладеними в забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором кредитної лінії, зокрема за Договором застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, що було встановлено в ухвалі господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі № 910/13006/14.
27.9 Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відступлене за спірним Договором право позивача вимоги заборгованості від ДП "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України" за Договором на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва № ДП/12-13 від 31.07.2012, на момент відступлення перебувало в заставі Публічного акціонерного товариства "Артем-банк" і згода останнього на таке відступлення не отримувалась та не надавалась, що в силу положень статті 17 Закону України "Про заставу" не дозволяло заставодавцю відчужувати заставлене майно без згоди заставодержателя.
28. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.
29. Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
30. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).