ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/549/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - Компанія) - Пилипа В.М.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод" (далі - Завод) - не з`яв.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) - Герасименко Т.В.,
розглянув касаційну скаргу Компанії
на рішення господарського суду Луганської області від 24.04.2018
(головуючий суддя - Корнієнко В.В., судді: Ворожцов А.Г. і Лісовицький Є.А.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019
(головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Геза Т.Д. і Шутенко І.А.)
у справі № 913/549/17
за позовом Компанії
до Заводу
про стягнення 7 894 259, 96 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд,
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення з відповідача: заборгованості за кредитом у сумі 4 318 000 грн., наданого відповідачу за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2011 № 2250 (далі - Кредитна угода); заборгованості за процентами в сумі 2 761 096,70 грн.; "інфляційних втрат" у зв`язку з несвоєчасним поверненням кредиту та несвоєчасною сплатою відсотків у сумі 818 590,57 грн.
У подальшому позивач зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості за кредитом до 4 315 910 грн. та заборгованості за процентами до суми 2 759 759,39 грн.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Кредитною угодою перед ПАТ "Укрінбанк" (далі - Банк), правонаступником якого є Компанія.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.04.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019: у позові відмовлено; судові витрати покладено на позивача.
Судові рішення мотивовані тим, що у відносинах кредитування за Кредитною угодою повинен виступати саме Банк, який має відповідну ліцензію; у зв`язку з цим у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача заборгованості за згаданою угодою.
У касаційній скарзі до Верховного Суду (з письмовими поясненнями до неї) Компанія, зазначаючи про прийняття оскаржуваної постанови апеляційної інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким стягнути із Заводу на користь Компанії заборгованість у сумі 7 894 259, 96 грн., з якої: 4 315 910 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом; 2 759 759,39 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами; 818 590,57 грн. - сума "інфляційних втрат", а також стягнути із Заводу на користь Компанії суму судового збору.
Згідно з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі:
- "на сьогодні існує прогалина в законодавстві щодо нормативно-правового регулювання процедури відновлення функціонування банку, жодним законом не передбачено процедури відновлення банківської ліцензії", "а від так це позбавляє позивача можливості відновлення свого порушеного права";
- скаржник заперечує стосовно прийняття апеляційним господарським судом до уваги висновків та правової позиції "Об`єднаної палати ВС";
- кошти в розмірі наданого Заводу кредиту є власністю Банку, а наразі - Компанії;
- Компанія, ПАТ "Укрінком" і Банк - це одна й та сама юридична особа, оскільки вони мають ідентичний ідентифікаційний код;
- "Недоліки вітчизняного законодавства" і застосування "неякісного закону", відсутність у державі правового механізму відновлення функціонування Банку як банківської установи не може позбавляти власника майна - Компанію права на повернення коштів.
03.03.2020 Компанією подано до Касаційного господарського суду "довідку щодо стану погашення ПАТ "УКР/ІН/КОМ" зобов`язань перед вкладниками ПАТ "УКРІНБАНК". Зазначена довідка залишається судом у матеріалах справи, однак не розглядається ним у силу вимоги частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права, зокрема, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У відзиві на касаційну скаргу Завод: зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню через відсутність визначених спеціальним законодавством доказів правонаступництва між позивачем та банківською установою, як у частині стягнення основної суми заборгованості, так і щодо процентів та інфляційних нарахувань як похідних від основного зобов`язання; просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Від Фонду відзив на касаційну скаргу не надходив.
До Касаційного господарського суду надійшла заява від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Гамолі О.Ф. з проханням "розглянути можливість зупинення провадження у справі № 913/549/17 до вирішення судом у цій справі питання про процесуальне правонаступництво ПАТ "Укрінбанк", з метою попередження подальшого протиправного відчуження активів ПАТ "Укрінбанк" і незаконного зменшення ліквідаційної маси цього Банку, попередження збитків для Держави в особливо великих розмірах; надіслати ухвалу, постановлену за результатами розгляду цієї заяви про процесуальне правонаступництво за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17".
У зв`язку з цим Касаційний господарський суд відзначає таке. Процесуальним законом, зокрема статтями 227 і 228 Господарського процесуального кодексу України, не передбачено ні обов`язку, ані права суду зупинити провадження у справі у випадку, який зазначено в згаданій заяві. Тому остання задоволенню не підлягає, а ухвала, про яку йдеться у частинах, відповідно, другій і третій зазначених статей Господарського процесуального кодексу України, не постановляється.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі, зокрема, встановлено, таке.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він є правонаступником Банку.
Згідно з Кредитною угодою, укладеною Банком і Заводом (як позичальником), Банк надав позичальнику кредит у сумі 5 000 000 грн. на закупівлю сировини, матеріалів та на поповнення оборотних коштів терміном по 22.08.2013 (включно) зі сплатою 18 % річних (пункти 3.1, 3.2, 3.4. Кредитної угоди).
Видача кредиту підтверджується матеріалами справи.
Низкою додаткових угод до Кредитної угоди змінювалися умови останньої щодо ліміту кредитної лінії, терміну повернення кредиту та кредитної ставки.
Розмір кредитної лінії був встановлений у сумі 4 318 000 грн. зі строком погашення 23.02.2017 та процентною ставкою 23 % річних.
Завод лише частково сплатив Банку суму кредиту і процентів; борг Заводу за кредитом складає 4 315 910 грн., борг за процентами - 2 759 759, 39 грн., що не заперечується й Заводом.
Стосовно правонаступництва позивача судом встановлено, що:
- рішенням загальних зборів акціонерів Банку від 13.07.2016 назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", відомості про що внесено до відповідного державного реєстру; цим же рішенням змінено й види діяльності названого товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва, та визначено основним видом діяльності, код 68.20, - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Банку (протокол від 28.03.2017 №6) ПАТ "Укрінком" перейменовано в Компанію, затверджено статут у новій редакції;
- відповідно до статуту Компанії вона продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем прав та обов`язків Банку і ПАТ "Укрінком";
- правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні, що виникло з Кредитної угоди, відсутній. Правонаступництво між Банком і ПАТ "Укрінком" не відбулося, передавальний акт або розподільчий баланс відсутні;
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 05839888 міститься інформація стосовно ПАТ "Укрінком", основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код КВЕД 68.20.
Згідно із статутом Банку, затвердженим загальними зборами акціонерів і оформленим протоколом від 17.04.2015 №1, Банк є публічним, за організаційно-правовою формою - акціонерним товариством і є правонаступником за всіма правами та обов`язками акціонерного товариства "Український інноваційний банк".
Банк функціонує як універсальний банк, що входить до складу банківської системи України, має самостійний баланс, кореспондентський рахунок у Головному управлінні Національного Банку України (далі - НБУ).
24.12.2015 було прийнято постанову Правління НБУ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних".
Того ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, згадані постанови Правління НБУ і виконавчої дирекції Фонду було скасовано.
У подальшому постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 відповідні судові рішення скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Разом з тим 22.03.2016 Правлінням НБУ на підставі пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Укрінбанк" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".
Того ж дня на підставі вказаної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатору банку".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 зі справи №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2016 і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, відповідні постанови Правління НБУ і виконавчої дирекції Фонду скасовані.
Ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ у справі №826/5325/16.
Рішенням загальних зборів акціонерів Банку від 13.07.2016, окрім зміни назви з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", було змінено місцезнаходження юридичної особи: з 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд.10-А - на 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А.
Згідно із статутом ПАТ "Укрінком", затвердженим рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Банку, оформленим протоколом від 22.11.2016 №3, ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 у справі №826/14033/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, вдруге визнано незаконними та скасовано постанову Правління НБУ №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення виконавчої дирекції Фонду №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі №826/14033/17.
ПАТ "Укрінком" не є банком, оскільки названа юридична особа не має відповідної ліцензії та відомості про неї у Державному реєстрі банків відсутні.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження переходу прав та обов`язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" до Компанії (позивача зі справи).
Залишення за позивачем ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно Банку, наведеного не спростовує.
За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.
Відповідно до частини шостої статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
У статті 2 названого Закону вміщено визначення термінів, які вживаються у ньому, зокрема передбачено, що банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; Державний реєстр банків - це реєстр, що ведеться НБУ і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Відповідно до статті 4 названого Закону банківська система України складається з НБУ та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. НБУ здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ. Останній визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.
За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з частинами першою і сьомою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - це злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам. Ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Главою 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26, 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу НБУ на реорганізацію банку та затвердження НБУ плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. НБУ визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. НБУ не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. НБУ надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.