ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 910/5251/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз" (далі - ПАТ "Луганськгаз", позивач) - Бруля А.С. (адвокат, свідоцтво від 29.11.2011 № 4723),
відповідача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач, скаржник) - Васійчук Л.Ф. (адвокат, свідоцтво від 05.09.2018 №6877/10),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (головуючий - суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Козир Т.П.),
у справі № 910/5251/19
за позовом ПАТ "Луганськгаз"
до АТ "Укртрансгаз"
про визнання договору недійсним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2019 року ПАТ "Луганськгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання недійсним Договору №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір за своїм змістом суперечить вимогам актів цивільного законодавства, що є порушенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відповідно до статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсними.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/5251/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АТ "Укртрансгаз", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення у справі скасувати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. Апеляційний господарський суд:
4.1.1. неправильно застосував норми матеріального права, а саме статті 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також норми процесуального права, зокрема статті 73-77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
4.1.2. належним чином не дослідив обставини справи, безпідставно та неправомірно прийшов висновку про недійсність договору, що суперечить вимогам статей 7, 282 ГПК України.
5. Позиція позивача
5.1. Відзив ПАТ "Луганськгаз" на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 17.12.2015 позивачем, як замовником, та відповідачем, як оператором, укладений договір №1512000708 транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а останній зобов`язався оплатити вартість наданих послуг на умовах даного договору.
6.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Договір не відповідає Типовому договору транспортування природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2497 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828, а саме:
- у пункті 2.2 Договору відсутнє посилання на доступ замовника до інформаційної платформи, який є обов`язковою умовою надання послуги;
- у пункті 2.4 Договору відсутнє посилання "(крім послуг балансування)", що призводить до необхідності визначення у спірному договорі обсягу послуг балансування в одному з додатків;
- у Договорі відсутній пункт 2.9 Типового договору;
- у пункті 3.1 Договору неповно прописані обов`язки оператора, а саме: "здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця";
- у пункті 4.1 Договору неповно прописані обов`язки замовника;
- у пункті 8.2 Договору прописана інша методика визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність, ніж передбачено Типовим договором;
- у пункті 8.3 Договору міститься безпідставне визначення і посилання на дві складові частини вартості послуг балансування;
- у пункті 8.4 Договору містяться невірні показники формули, за якою розраховується додаткова плата;
- розділ ІХ Договору визначає вартість місячних небалансів, в той час як типовою формою договору та кодексом ГТС передбачене визначення щодобових небалансів;
- у розділі Х пунктами 10.4, 10.5 Договору визначається додаткова плата за недотримання параметрів якості природного газу за формулою, вихідні показники якої не відповідають затвердженій типовій формі;
- пункт 11.4 Договору передбачає оформлення місячного обсягу небалансу, в той час як чинне законодавство встановило щодобове балансування обсягів природного газу;
- пункт 12.2 Договору не містить всіх умов, передбачених типовою формою договору;
- пункт 15.3 Договору не відповідає умовам, передбаченим типовою формою договору.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
7.1. ЦК України:
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частина перша статті 15:
- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
частини перша та друга статті 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним;
частини перша статті 202:
- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
стаття 204:
- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
частини перша та четверта статті 203:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
частина перша статті 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
частина перша статті 626:
- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
7.2. ГК України:
частини перша-четверта, сьома статті 179:
- майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями;
- Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори;
- укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
- при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
частина третя статті 184:
- укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
7.3. Закон України "Про ринок природного газу":
пункт 17, 45 частини першої статті 1:
- оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
- транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу;
частини перша, друга статті 32:
- транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу;
- типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
7.4. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493:
абзац тридцять сьомий пункту 5 глави 1 розділу І:
- договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
пункт 2 глави 1 розділу ІV:
- правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
7.5. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 (далі - постанова НКРЕКП):
пункт 1:
- затвердити Типовий договір транспортування природного газу, що додається.
7.6. ГПК України (у редакції, чинній на цей час та час розгляду справи судом апеляційної інстанції):
частини перша, третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
стаття 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;