ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 4910/16/19-к
провадження № 51-4903км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н. Д.,
прокурора Жовміра І. І.,
захисника Попкова П.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Попкова Павла Олександровича на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, обрано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалено після затримання підозрюваного ОСОБА_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернуто його апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Попков П.О. не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла помилкового висновку щодо відсутності поважних причин об`єктивного характеру для поновлення процесуального строку для оскарження судового рішення. Апеляційним судом, на думку скаржника, не враховано, що ОСОБА_1 не був присутній під час постановлення ухвали слідчого судді, а тому строк на оскарження судового рішення починається з моменту отримання його копії, яка до того ж, йому не надсилалася хоча суд і володів інформацією про місце проживання підозрюваного. А тому захисник стверджує про незаконність судового рішення, яким його підзахисного позбавлено права на доступ до правосуддя.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників кримінального провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Попков П.О. просив касаційну скаргу задовольнити, за доводами, викладеними у ній.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив судове рішення залишити без зміни.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Предметом касаційного перегляду є ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2019 року, постановлена за наслідками вирішення питання про поновлення підозрюваному ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під варту.
Згідно із частини 2 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Главою 24-1 КПК не встановлено будь-яких особливостей щодо порядку оскарження підозрюваним, щодо якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу. Отже, у цьому випадку застосовуються загальні правила, визначенні КПК, стосовно строків оскарження таких ухвал.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 395 КПКапеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з положеннями частини 3 статті 399 КПК, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.
За загальним правилом строк, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 395 КПК, обчислюється з дня оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Однак правило початку перебігу строку "з дня отримання копії судового рішення" не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.