Постанова
Іменем України
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 521/11367/15-ц
провадження № 61-14904св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельбан", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С. С. на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року у складі судді Плавича І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С. С. на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 рокуПублічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - ПАТ "ВБР") звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельбан" (далі - ТОВ ""Мебельбан", ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11 грудня 2013 року між ПАТ "ВБР" - з однієї сторони, та ТОВ "Мебельбан" - з іншої сторони, був укладений кредитний договір № MKKU2.6306.010, відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит у розмірі 300 000,00 дол. США з розрахунку 20 % річних на поповнення обігових коштів строком до 10 грудня 2015 року з погашенням кредиту та процентів за користування кредитом щомісячно згідно із відповідним графіком, а товариство в свою чергу - зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 11 грудня 2013 року між ПАТ "ВБР", ТОВ "Мебельбан", та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого поручитель ОСОБА_1 бере на себе прямі зобов`язання відповідати перед кредитором по зобов`язанням боржника ТОВ "Мебельбан".
Також 11 грудня 2013 року між ТОВ "Мебельбан" та ПАТ "ВБР" був укладений договір застави товару в обороті, згідно якого поручитель ТОВ "Мебельбан" передає в заставу банку товарів, погодженою сторонами вартістю 798 683,99 грн.
Однак відповідачі взятих на себе зобов`язань не виконують, суму кредиту не повертають та проценти не сплачують, у зв`язку з чим банк звернувся з позовом до суду, в якому, просив суд стягнути з боржника ТОВ "Мебельбан" та поручителя ОСОБА_1 на користь банку суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів та штрафних санкцій в загальному розмірі 372 061,51 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Мебельбан" на користь ПАТ "ВБР" суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів - у загальному розмірі 126 895,52 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ТОВ "Мебельбан", не виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в сумі, строки та на умовах, що передбачені вказаним договором. При цьому вказав, що банк скористався правом дострокової вимоги повернення кредиту, тому в даному випадку строк основного зобов`язання слід розцінювати як такий, що встановлений моментом пред`явлення вимоги. У зв`язку з цим, кредитором пропущений встановлений законом річний строк звернення з вимогами до поручителя боржника, що обчислюється з моменту укладення договору поруки. Разом з тим зазначив, що позивачем безпідставно нарахована у якості заборгованості за кредитним договором пеня та штраф.
Не погодившись із цим рішенням, ПАТ "ВБР" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВБР" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "ВБР" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВБР" задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року змінено.
Резолютивну частину рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року викладено в наступній редакції: "Стягнути солідарно з ТОВ "Мебельбан" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВБР" заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2013 року № MKKU2.6306.010 в розмірі 126 895,52 грн, з яких: поточна заборгованість по тілу кредиту - 2 670,04 грн; прострочена заборгованість по тілу кредиту - 113 966,90 грн; поточна заборгованість по процентам - 66,67 грн; прострочена заборгованість по процентам - 10 191,91 грн".
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що шестимісячний строк дії даної поруки не сплив.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ПАТ "ВБР" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВБР" надійшла касаційна скарга на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "ВБР" щодо стягнення з поручителя та ТОВ "Мебельбан" штрафу в розмірі 239 605,20 грн на підставі пункту 4.2.13 кредитного договору та пунктів 9, 18.1 та 19 договору застави товару в обороті та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 вересня 2019 року матеріали цивільної справи № 521/11367/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 грудня 2013 року між ПАТ "ВБР" та ТОВ "Мебельбан" в особі директора ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKKU2.6306.010, за яким банк надає позичальникові кредит у розмірі 300 000,00 грн на поповнення обігових коштів строком до 10 грудня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % річних з погашенням кредиту та процентів за користування кредитом щомісячно згідно із графіком, а саме, 15 269,00 грн щомісяця, а товариство в свою чергу - зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
На забезпечення виконання основного зобов`язання, 11 грудня 2013 року між ПАТ "ВБР", ТОВ "Мебельбан", та ОСОБА_1, був укладений договір поруки № РХ029031.6339.008, за яким поручитель ОСОБА_1 бере на себе прямі зобов`язання відповідати перед кредитором по зобов`язанням боржника ТОВ "Мебельбан" в повному обсязі.
Одночасно, на забезпечення виконання основного зобов`язання, 11 грудня 2013 року між ТОВ "Мебельбан" та ПАТ "ВБР" був укладений договір застави товару в обороті № ZXD019500.6306.011, за яким поручитель ТОВ "Мебельбан" передає в заставу банку товарів згідно опису, погодженою сторонами вартістю 798 683,99 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.