Постанова
Іменем України
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 487/6540/18
провадження № 61-19289св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Третя миколаївська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Третя миколаївська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2019 року у складі судді Кузьменко В. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням відзиву на позов уточнила його в частині визначення відповідача у справі та позовних вимог та просила визнати за нею право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування уточнених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка йому належала на праві спільної сумісної власності разом з його дружиною ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 16 березня 1995 року.
18 вересня 2018 року позивач звернулася до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність підтверджуючих документів на право власності на спадкове майно.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 05 червня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що ОСОБА_1 не вчинено дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини, після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Миколаївський апеляційний суд постановою від 30 вересня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 23 жовтня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Суди залишили поза увагою той факт, що вона є єдиним рідним спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протягом останніх років, що передували смерті її батька, останній дуже часто хворів, а тому потребував стороннього догляду, у зв`язку з цим, вона постійно знаходилася біля нього, надавала фізичну та медичну допомогу.
ОСОБА_4 звертаючись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка та батька позивача, ОСОБА_4 навмисно не повідомила про існування інших реальних, потенційних та єдиних рідних спадкоємців.
Після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до ОСОБА_2, яка їй повідомила, що спірна квартира у 2003 році їй була подарована матір`ю - ОСОБА_4 .
Суди залишили поза увагою і не врахували вимоги законодавства, яке діяло на момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Заводського районного суду м. Миколаєва.
23 грудня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (свідоцтво про народження, видане 21 жовтня 1958 року).
07 червня 1991 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4 (свідоцтво про укладення шлюбу, видане 07 червня 1991 року).
Згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 16 березня 1995 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
08 липня 2003 року ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_4, звернулася до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, а саме: грошові вклади, що знаходяться на збереженні в філіях відділення Ощадбанку м. Миколаєва та частина квартири АДРЕСА_1 .
08 липня 2003 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади з належними відсотками, що зберігалися у відділеннях Ощадбанку м. Миколаєва.
19 серпня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
18 вересня 2018 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно після смерті ОСОБА_3
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.