Постанова
Іменем України
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 344/17064/15-ц
провадження № 61-23148св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2019 року у складі судді Татарінової О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила зобов`язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, та вселити її до квартири.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 50,4 кв. м.
Спадкоємцями першої черги були діти спадкодавця: ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Також заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подав ОСОБА_2 як чоловік, який пережив дружину.
Крім цього, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частини вказаної квартири, як спільної сумісної власності подружжя, та 1/6 частини, як спадкоємець першої черги. На підтвердження заявлених ним вимог надав свідоцтво про шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_4 17 лютого 2001 року в окрузі Кук, штат Іллінойс за законами США, та надав свідоцтво про одруження з проставленим "Апостиль" від 02 грудня 2010 року. В позові ОСОБА_2 про визнання права власності було відмовлено.
Рішенням суду від 02 липня 2015 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 визнано недійсним та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожною, після смерті ОСОБА_4 .
На підставі вказаного рішення суду, 21 жовтня 2015 року позивач зареєструвала право власності на 1/2 частини спірної квартири, однак не може реалізувати своє право на володіння та користування нею, оскільки відповідач чинить їй перешкоди в цьому, зокрема, відповідач поміняв замки і вселив без її згоди ОСОБА_6, в результаті чого вона позбавлена можливості зайти до квартири.
Позивач зверталася до Івано-Франківського ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області із скаргою на дії відповідача, однак їй рекомендовано звернутися до суду, оскільки дані правовідносини відносяться до компетенції суду.
Ураховуючи наведене ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Івано-Франківський міський суд заочним рішенням від 16 травня 2019 року позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 . Вселив ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що відповідач чинить перешкоди в користуванні ОСОБА_1 своєю часткою в квартирі, що підтверджується її зверненням до Івано-Франківського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області та суду за захистом порушеного права.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 19 листопада 2019 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 19 грудня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті передчасно та без повного дослідження всіх обставин у цій справі.
Позивач жодного разу не зверталась до нього щодо вселення до спірної квартири, а відразу звернулась до суду, тобто без досудового врегулювання.
Позивач безпідставно звинувачує його в тому, чого він не вчиняв, що, на його думку, скоріше порушує його права, як людини та громадянина, оскільки позивач безпідставно надала його персональні дані до суду.
Під час слухання справи в суді другої інстанції він указував на відсутність його представника та відсутність у нього можливості самостійно повноцінно захищати свої права, проте суд відмовив йому в цьому клопотанні та розпочав слухання справи без його представника, чим порушив його законне право на захист.
Крім того, спірна квартира є його єдиним житлом в якому він проживає, на розгляді у Верховному Суді знаходиться його касаційна скарга в іншій справі щодо спірної квартири, яка ще не розглянута.
21 січня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення судових рішень без змін.
Заявник зазначає, що під час слухання даної справи в суді другої інстанції він вказував на те, що не має його представника, а сам не може повноцінно захищати свої права, проте суд відмовив йому в даному клопотанні та розпочав слухання справи без його представника, чим порушив законне право на захист.
Однак, з даним твердженням погодитися не можна, оскільки суд апеляційної інстанції відкладав справу, щоб забезпечити право ОСОБА_2 на юридичну допомогу і тільки при повторній неявці представника заслухав справу. Аналогічні неявки ОСОБА_2 та його представника мали місце у суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
13 січня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є власниками в рівних долях по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського Апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, ухваленим у справі № 344/12103/14-ц, визнано недійсним шлюб між ОСОБА_2 і померлою ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1,в рівних долях по 1/2 частці за кожною.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/12103/14-ц та витребувано дану справу з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 квітня 2019 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено.
У квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач разом із співжителькою ОСОБА_6
ОСОБА_1 зверталася до Івано-Франківського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області із зверненням за фактом перешкоджання їй в користуванні спірною квартирою.
Згідно з відповіддю Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Остапишин Т. І. рекомендовано звернутися до суду, оскільки дані правовідносини відносяться до компетенції суду.