Постанова
Іменем України
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 639/739/16-ц
провадження № 61-9261св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року в складі суді Труханович В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 31 серпня 2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який в подальшому був розірваний рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 грудня 2015 року.
У період шлюбу подружжям набуте майно, що є спільною сумісною власністю. У зв`язку з тим, що між сторонами існує спір з приводу поділу спільного сумісного майна, позивачка звернулась до суду з метою вирішення такого спору, та просила суд, з урахуванням уточнень:
виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно: котел опалювальний "Danco" 32-15 Квт, вартістю 2300,00 грн; бойлер "Атлантик" VM100S4CM, вартістю 3225,00 грн; один стіл, вартістю 250,00 грн; вісім стільців, загальною вартістю 500,00 грн; сейф - 1 шт, вартістю 500,00 грн; посудомийну машину Electrolux ESF 4510 ROW, вартістю 3000,00 грн; телевізори "Samsung" діагоналлю 39 і 42 см, загальною вартістю 8159,00 грн; ліжко в спальню, вартістю 2500,00 грн; мультиварку DEX DMC 70, вартістю 800,00 грн; мікрохвильову піч LG MC-8087VRC, вартістю 2000,00 грн; обігрівач "UFO", вартістю 1700,00 грн; вікна, вартістю 4989,00 грн; холодильник, вартістю 10911,00 грн; душову кабінку, вартістю 500,00 грн; унітаз компакт, вартістю 30,00 грн; кухонну мийку, вартістю 300,00 грн; кутовий диван, вартістю 300,00 грн;
виділити у власність ОСОБА_2 : автомобіль DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ринкова вартість якого складає 80000,00 грн; один стіл, вартістю 250,00 грн; два сейфи, загальною вартістю 1000,00 грн; музичний центр "Techniks", вартістю 1000,00 грн; обігрівач конвекторний, вартістю 500,00 грн; котел опалювальний "Danco" 5 Квт, вартістю 800,00 грн; бойлер "Атлантик" 100 літрів, вартістю 1950,00 грн; басейн Інтекс, вартістю 1500,00 грн; комп`ютер з монітором, модем, вартістю 4964,00 грн; цифровий фотоапарат, вартістю 1000,00 грн; цифрову відеокамеру "Раnаsоnіс" NV-GS-08180, вартістю 5000,00 грн;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 56 000 грн грошової компенсації внаслідок різниці вартості майна та судовий збір у сумі 699,64 грн.
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтовування зустрічного позову ОСОБА_2 посилається на те, що у період з 31 серпня 2002 року по 16 грудня 2015 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . За час шлюбу подружжям було придбано багато майна. Крім того, під час шлюбу позивачем ОСОБА_2 були зроблені дії щодо добудови (створення нового майна) та поліпшення будівлі в АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 .
Позивач за зустрічним позовом вважає, що проведення ремонтних та будівельних робіт в домоволодінні призвело до збільшення частки з 8% до 28%, у зв`язку з чим він вважає, що має право на 10/100 частин домоволодіння.
Також за час шлюбу подружжям було придбано та встановлено у будинку: котел опалювальний "Danco" - 15 Квт. (з встановленням, вартість 5000,00 грн); шкіряний диван, вартістю 3000,00 грн; бойлер "Атлант" 100 літрів, вартістю 3225,00 грн; телевізор "Rainford" 72 см, вартістю 1000,00 грн; два стола, вартістю 500,00 грн; вісім стільців, вартістю 500,00 грн; сейф - 3 штуки, вартістю 1500,00 грн; посудомийна машина "Electrolux" ESF 4510 ROW, вартістю 4000,00 грн; телевізори "Samsung", вартістю 8159,00 грн; ліжко в спальню, вартістю 2500,00 грн; телевізор "LG" 51 см, вартістю 1000,00 грн; музичний центр "Technics", вартістю 1000,00 грн; лінолеум 68,60 кв.м, вартістю 2663,40 грн; дитячі меблі - ліжко та стінка, вартістю 2000,00 грн, мультиварка "DEX", вартістю 1500,00 грн; мікрохвильова піч "LG", вартістю 2500,00 грн; обігрівач UFO, вартістю 1700,00 грн; вікна, вартістю 4989,00 грн; холодильник, вартістю 10911,00 грн; ремонтні роботи на суму 12 700,00 грн, а всього на 70 347,40 грн.
У флігелі встановлені: котел опалювальний "Danco" 5 Квт. (з встановленням вартість 5000,00 грн); бойлер "Атлант" 100 літрів, вартістю 1950,00 грн; душова кабінка, вартістю 5000,00 грн; унітаз ком пакт, вартістю 1750,00 грн; кухонна мийка, вартістю 500,00 грн; кутовий диван, вартістю 1500,00 грн. Всього майна на 15 700,00 грн.
Також за час шлюбу у дворі був побудований гараж, встановлено паркан та ворота, обладнано місце для паркування транспортних засобів.
Окремо було здійснено витрати з: навчання відповідачки в Харківському Національному автомобільно-дорожньому університеті в розмірі 3200,00 грн; проведення телефонного зв`язку "Укртелекому", вартістю 5000,00 грн; придбання басейну "Інтекс", вартістю 1500,00 грн; утеплення фасаду будівлі базальтовою ватою, площа 120 кв.м, вартістю матеріалів та робіт 75 000,00 грн, а всього на суму 84 700,00 грн.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач за зустрічним позовом просив суд:
визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 18/100 частину домоволодіння в АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння), вартістю 47 633,22 грн та визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на рухоме майно, яке знаходиться у будинку та флігелі, вартістю 62 613,40 грн. Всього майна на загальну суму 110 246,62 грн;
визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на 10/100 частин домоволодіння в АДРЕСА_1, виділивши йому в межах цієї частки в натурі для особистого користування гараж літ. "П", який розташований за вищевказаною адресою;
визнати право особистої приватної власності позивача на автомобіль DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартість 80000 грн). Всього майна на загальну суму 106 462,90 грн;
стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, що придбано у період шлюбу.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: бойлер "Атлантик" VM100S4CM, вартістю 3225,00 грн; один стіл, вартістю 250,00 грн; вісім стільців, загальною вартістю 500,00 грн; один сейф, вартістю 500,00 грн; два телевізора "Samsung" діагоналлю 39 і 42 см, загальною вартістю 8159,00 грн; ліжко в спальню, вартістю 2500,00 грн; обігрівач "UFO", вартістю 1700,00 грн; вікна, вартістю 4989,00 грн; холодильник, вартістю 10911,00 грн; бойлер "Атлантик" VM100S4CM, 100 літрів, вартістю 1950,00 грн; басейн Інтекс, вартістю 1500,00 грн; комп`ютер з монітором модем, вартістю 4964,00 грн, а всього на загальну вартість 41 148,00 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: один стіл, вартістю 250,00 грн; два сейфи, на загальну вартість 1000,00 грн; музичний центр "Techniks", вартістю 1000,00 грн; цифровий фотоапарат, вартістю 1000,00 грн; цифрову відеокамеру "Рапазопіс" NV-GS-08 180, вартістю 5000,00 грн, а всього на загальну суму 8 250,00 грн.
Поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбаний у період шлюбу автомобіль марки DAEWOO LANOS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 80 000,00 грн.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на автомобіль марки DAEWOO LANOS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 7 102,00 грн.
У задоволені іншої частини позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Задовольняючи частково первісні та зустрічні позовні вимоги в частині поділу меблів та предметів побутової техніки, суд першої інстанції виходив з того, що майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3, а також прийняв до уваги знаходження речей у користуванні у одного чи іншого із подружжя, позицію сторін щодо поділу цього майна.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в іншій частині поділу меблів та предметів побутової техніки суд першої інстанції виходив з їй недоведеністю.
Визнаючи за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на автомобіль марки DAEWOO LANOS 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль був придбаний сторонами під час перебування у шлюбі, а ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний автомобіль було придбано за його особисті кошти, крім того суд прийняв до уваги, що спірний автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_2, позивач не заперечувала проти визнання за чоловіком права власності в порядку поділу майна на автомобіль з виплатою їй грошової компенсації частини вартості автомобіля, який сторони оцінили у 80 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за ним права особистої приватної власності на 10/100 частин спірного домоволодіння, виділивши йому в межах цієї частки в натурі для особистого користування гараж, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів того, що саме у період шлюбу були побудовані побудови, за рахунок яких збільшилося ідеальна частка ОСОБА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року змінено, в частині обсягу та порядку поділу майна та в частині суми компенсації.
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на котел опалювальний "Danco" 32-15 Квт, вартістю 2300, 00 грн; бойлер "Атлантик" VM100S4CM, вартістю 3225,00 грн; один стіл, вартістю 250 грн; вісім стільців, загальною вартістю 500,00 грн; сейф - 1 шт, загальною вартістю 500 грн; телевізори "Samsung" діагоналлю 39 і 42 см, загальною вартістю 8159,00 грн; ліжко в спальню, вартістю 2500,00 грн; мікрохвильова піч LG MC-8087VRC, вартістю 2000,00 грн; обігрівач "UFO", вартістю 1700,00 грн; обігрівач конвекторний, вартістю 500,00 грн; вікна, вартістю 4989,00 грн; холодильник, вартістю 10911,00 грн; котел опалювальний "Danco"-5 Квт, вартістю 800,00 грн; бойлер "Атлантик" VM100S4CM, 100 літрів, вартістю 1950,00 грн; душову кабінку, вартістю 500,00 грн; унітаз ком пакт, вартістю 30,00 грн; кухонну мийку, вартістю 300,00 грн; кутовий диван, вартістю 300,00 грн; басейн "Інтекс", вартістю 1500,00 грн; комп`ютер з монітором, модем, вартістю 4964,00 грн; мультиварку DEX DMC 70, вартістю 800,00 грн.
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 80000,00 грн; стіл - 1 шт, вартістю 250 грн; 2 сейфа, загальною вартістю 1000 грн; музичний центр "Techniks", вартістю 1000,00 грн; цифровий фотоапарат, вартістю 1000,00 грн; цифрову відеокамеру Panasonic NV-GS 180, вартістю 2000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 18 286 грн.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 10/100 частин, а за ОСОБА_1 права власності на 18/100 частин спірного домоволодіння та виділ йому в натурі гаражу літ. "П" - залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині обсягу та порядку поділу майна, а також в частині суми компенсації, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково не включив у розподіл майна подружжя котел опалювальний "Danco" 32-15 Квт, вартістю 2300 грн, мікрохвильову піч LG M-8087VRC, вартістю 2000 грн, обігрівач конвекторний, вартістю 500 грн, котел опалювальний "Danco" - 5 Квт, вартістю 800 грн, душову кабінку, вартістю 500 грн, унітаз ком пакт, вартістю 30 грн, кухонну мийку, вартістю 300 грн, кутовий диван, вартістю 300 грн, у зв`язку з тим, що сторони у справі не дійшли згоди щодо вартості вказаного майна. Суд першої інстанції, при ухваленні рішення, за недоведеністю іншого, повинен був виходити із вартості майна, вказаною ОСОБА_1, а не виключати вказане майно із розподілу взагалі.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
02 травня 2019 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в позові, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосування судом норм матеріального права, не повним з`ясуванням обставин справи, висновки судів першої та апеляційної інстанції є незаконними та необґрунтованими, та не відповідають дійсним обставинам справи. Суди невірно здійснили розподіл майна сторін, а також не вірно визначили суму компенсації.
Судами першої та апеляційної інстанцій визнаючи автомобіль DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю, не взято до уваги, що ОСОБА_4 здійснював підприємницьку діяльність та за частку цих коштів придбав даний автомобіль, а тому автомобіль є його особистою приватною власністю, оскільки придбаний за його особисті кошти.
Також суди порушили норми матеріального права при поділу майна сторін, що належить їм на праві спільної сумісної власності зокрема спірного домоволодіння, оскільки заявник має права на його частини, оскільки доля ОСОБА_1 збільшилась під час шлюбу за рахунок проведеного ремонту, а також внаслідок збудування гаражу.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними рішеннями щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання автомобіля DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 особистою приватною власністю ОСОБА_2, та визнання право особистої приватної власності ОСОБА_2 на 10/100 частин спірного домоволодіння, виділивши йому в межах цієї частки в натурі для особистого користування гараж літ. "П".
В іншій частині оскаржувані рішення не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України, предметом касаційного перегляду не є.
Доводи інших учасників справи
22 липня 2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Полупанової О. О. через засоби поштового зв`язку подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду міста Харкова.
Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року задоволено.
Зупинено виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.