Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 450/446/16
провадження № 61-17203св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітні: ОСОБА_6, в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_7 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою адвоката Пащука Артема Ігоровича як представника ОСОБА_7 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 березня 2019 року у складі судді Данилів Є. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтерерсах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили стягнути з стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 230 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 220 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 300 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 250 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 260 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 270 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що 12 липня 2015 року на автодорозі Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів в районі 423 км + 600, що поблизу с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Subaru Legacy", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.
Постановою слідчого від 20 серпня 2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140000000 від 13 липня 2015 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Внаслідок трагічної загибелі дружини та матері позивачам завдана моральна шкода, яка полягає у стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з її втратою, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивачів, постійного пригніченого стану, постійного відчуття тривоги, порушення сну, депресивного стану.
Ураховуючи наведене позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 05 березня 2019 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 40 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 40 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 30 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 50 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 50 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 50 000 грн моральної шкоди. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення районного суду мотивоване тим, що ДТП в якому загинула ОСОБА_8 сталося не з вини відповідача, а частково відбулося внаслідок необережних дій самої загиблої, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок ДТП позивачам завдано сильних моральних страждань, спричинених смертю дружини та матері, вони змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя після її смерті.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 19 серпня 2019 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 березня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що колегія суддів погоджується з визначеним районним судом розміром моральної шкоди, оскільки такий визначений з врахуванням принципу розумності та справедливості, з врахуванням характеру й обсягу моральних страждань позивачів, та з врахуванням обставин даної справи, зокрема, відсутності вини відповідача у заподіянні такої.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 16 вересня 2019 року до Верховного Суду, адвокат Пащук А. І. як представник ОСОБА_7 ОСОБА_9 просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, такими, що винесені з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Суди не взяли до уваги доводи відповідача, не спростували їх та не надали їм відповідної правової оцінки з метою приховання фактичних обставин справи, що вказує на незаконність оскаржуваних судових рішень.
Вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Беззаперечним фактом у даній справі є те, що ДТП сталася з вини пішохода, а відповідач вчинив усі необхідні дії в даній дорожній ситуації, щоб уникнути ДТП, що підтверджується відповідною експертизою.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.
При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватися з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Саме через свідомі винні дії потерпілої ОСОБА_8, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження від яких померла, що підтверджується матеріалами як кримінальної справи так і цивільної справи.
Слідство встановило, що у крові потерпілої ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості - 2,51 проміле, а в сечі - 3,67 проміле, така концентрація етилового спирту може відповідати сильному алкогольному сп`янінню, причиною настання ДТП з технічної точки зору, є факт виходу пішохода ОСОБА_8 на смугу руху автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_7, на такій віддалі до останнього, яка була недостатньо для уникнення наїзду.
Суди мали надати належну оцінку матеріалам кримінального провадження, всім доказам та обставинам, що мають суттєве значення. Аналізуючи матеріали кримінального провадження очевидними є факти наявності умисних дій потерпілої ОСОБА_8 у настанні ДТП, внаслідок якої вона померла.
В результаті неповноти судового розгляду суди дійшли невірного та передчасного висновку.
Крім того, до позовної заяви позивачі долучили документи, які засвідчують факт
виплати страховою компанією відповідача грошових коштів на поховання.
Відповідно до статті 26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "т" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Отже, страхова компанія мала б виплатити позивачам моральну шкоду приблизно в сумі 44 676 грн.
Оскільки позивачі до участі в розгляді справи не залучали страхову компанію відповідача, тому у задоволенні позову слід було відмовити.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Під час визначення розміру відшкодування також обов`язково дотримуватися принципів розумності і справедливості.
У своїй постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 335/11779/16-ц Верховний Суд указав, що сама лише, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Пустомитівського районного суду Львівської області.
28 січня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 липня 2015 року о 22 год. 20 хв. на автодорозі Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів в районі 423 км + 600, що поблизу с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області відбулася ДТП за участю автомобіля "Subaru Legacy", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 05 серпня 2015 року № 539/2015, причиною смерті ОСОБА_8 є відкрита тупа черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток основи черепа, з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, що призвело до порушення мозкового кровообігу, з гострою емфіземою та вогнищевим набряком легень.
Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи від 20 липня 2015 року
№ 2199/2015-т у ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості 2,51 проміле
в крові, 3,67 проміле в сечі.
Висновком судової автотехнічної експертизи від 28 липня 2015 року № 1/659 встановлено, що на момент огляду та дослідження автомобіля робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля "Subaru Legacy", державний номерний знак НОМЕР_1 знаходяться в працездатному стані та можуть виконувати функції передбачені конструкцією. Система освітлення вказаного автомобіля знаходиться в частково несправному стані, з причин пошкодження (руйнування) лівої блок-фари, які утворились внаслідок ДТП.
З висновку судової автотехнічної експертизи від 17 серпня 2015 року № 3043 вбачається, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля "Subaru Legacy", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами підпункту 2.3 (підпункт "б"); 12.3 ПДР України, відповідно до яких водій повинен був своєчасно застосувати екстрене гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі) із моменту виникнення небезпеки для руху. Водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (як способу зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі), а тому немає підстав вважати, що дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам підпункту 2.3 (підпункт "б"); 12.3 ПДР України. Причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт виходу пішохода ОСОБА_8 на смугу руху вказаного автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_7 на такій віддалі до нього, яка була недостатньою для уникнення наїзду.