1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 березня 2020 року

Київ

справа №640/15005/19

адміністративне провадження №К/9901/33198/19, К/9901/33204/19, К/9901/33823/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у складі судді Кармазіна О.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В. у справі № 640/15005/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК", Державне підприємство "Гарантований покупець" про визнання протиправними та нечинними рішень,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі - ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття:

- постанови від 07 червня 2019 року № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року"

- постанови від 07 червня 2019 року № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року";

- постанови від 12 липня 2019 року № 1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК" (далі - ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК").

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець").

До того ж, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив зупинити у відношенні до нього дію вказаних постанов та заборонити ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", що є правонаступником ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО", та ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК" нараховувати та стягувати плату за послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського управління згідно з тарифами, що встановлені оскаржуваними постановами НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, № 955 та від 12 липня 2019 року № 1411 з ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат".

Заяву про забезпечення позову мотивував тим, що оскаржувані постанови прийняті всупереч нормам чинного законодавства, створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" до ухвалення рішення у справі та наявністю очевидних ознак протиправності вищезазначених постанов НКРЕКП. Також, з посилання на рішення Конституційного суду, зазначав про відсутність у НКРЕКП повноважень щодо прийняття спірних постанов. Разом з цим, значне, незаконне збільшення тарифів на підставі оскаржених постанов, призведе до зупинки ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково - зупинено дію (застосування) відносно ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

- від 07 червня 2019 року № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року";

- від 07 червня 2019 року № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року";

- від 12 липня 2019 року № 1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО".

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні очевидні ознаки прийняття оскаржуваних постанов органом, який був створений у неконституційний спосіб та не мав на це повноважень в силу неконституційного створення. Викладене, на переконання суду першої інстанції, свідчить про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних актів. Наголосив, що надані економічні розрахунки вказують на обставини, які свідчать про те, що внаслідок застосування до позивача оскаржуваних постанов останній зазнає значних фінансових та по суті безповоротних втрат. Також указував, що внаслідок зупинення дії оскаржуваних актів, зупиняється і їх застосування, що поширюється на всіх суб`єктів, які застосовують ці акти до позивача.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами.

Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, заявники касаційних скарг просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На обґрунтування вимог касаційних скарг заявники зазначають, зокрема, що позивачем не надано суду жодного доказу про фактичне порушення, оскаржуваними постановами, його прав та інтересів. Заявники вважають, що висновок щодо дійсного порушення прав та інтересів позивача може буте встановлено виключно під час розгляду справи по суті, а встановлення судом першої інстанції наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови є фактичним вирішенням справи по суті.

Крім того вказують, що судами попередніх інстанцій не враховано положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг", яким визначено, що Національна комісія встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Також заявники звертають увагу на те, що норми Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг" стосовно їх повноважень щодо здійснення державного регулювання, моніторингу контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційним Судом України не змінювались та неконституційними не визнавались (рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019).

У відзивах на касаційні скарги позивач просив залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" є споживачем послуг ДП "НЕК "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".

12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії "ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2019 рік", якою встановлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергетичною системою України на рівні 5, 926 коп/КВт год.

Постановою НКРЕКП № 954 від 07 червня 2019 року установлено ДП "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347, 43 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.

Відповідно до Постанови № 955 від 07 червня 2019 року ДП "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року установлено тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8, 90 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.

Постановою № 1411 від 12.07.2019 установлено з 01 серпня 2019 року ДП "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Визнано нечинними попередні постанови, які застосовуються до відносин, що склалися у період липня 2019 року відносно позивача.

Тому у порівнянні з попередніми тарифами, внаслідок прийняття вказаних постанов тариф збільшився більш ніж у 6 та 5 разів відповідно.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.


................
Перейти до повного тексту