ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №816/2425/14
касаційне провадження №К/9901/6743/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства "Капітал-Гарант" (далі - Підприємство) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 (суддя - Гіглава О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді - Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі за позовом Приватного підприємства "Капітал-Гарант" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У червні 2014 Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість Підприємства за періоди - жовтень (370980,00 грн.), грудень (91550,00 грн.) 2011 року; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 № 0005972202/555 та № 0005982202/556.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 13.09.2013 № 1877/16-03-22-02-12/33180276, на підставі висновків якої Інспекцією були відкориговані показники податкової звітності Підприємства з податку на додану вартість та прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, перевіряючим були надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на придбання робіт (послуг) у ТОВ "Виробнича фірма "Колорит" та ТОВ "Онікс компані ЛТД", які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію, підтверджують виконання сторонами відповідних господарських операцій, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів роботи (полсуги) були використані позивачем в процесі здійснення господарської діяльності, з огляду на вид діяльності, які здійснює Товариство (розбирання та знесення будівель, земляні роботи (45.11.1), будівництво будівель (45.21.1), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), діяльність у сфері інжинірінгу (74.20.1)) під час виконання своїх зобов`язань по договірних відносинах з іншими контрагентами, що також підтверджується первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 03.09.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість Підприємства на суму 462530,00 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року у сумі 370980,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 91550,00 грн. в АІС "Податковий блок" в підсистемі "Аудит"; зобов`язав Інспекцію відновити в АІС "Податковий блок" в підсистемі "Аудит" показники податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість Підприємства на суму 462530,00 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року у сумі 370980,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 91550,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції ТОВ "Онікс компані ЛТД" мали розумні економічні причини, оскільки: Підприємством не було представлено документів, які б підтверджували доцільність розроблення схем маршрутів на таку коротку відстань транспортування як 4,5 км; оренда серверу, оснащеного системою "TopLogistic" по своїй суті не передбачає виконання будь-яких робіт виконавцем, а лише відображає передачу серверу в оренду, що передбачає сплату орендних платежів; відстрочення погашення заборгованості та здійснення оплати готівкою суперечать умовам пунктів 3.23, 3.4 договору, укладеного між Підприємством та ТОВ "Онікс компані ЛТД", згідно яких термін оплати не може перевищувати 30 банківських днів з дня виставлення рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, оплата послуг виконавця проводиться замовником на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.06.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Підприємство розпочало власну господарську діяльність і попрацювавши деякий час самостійно прийняло комерційне рішення про отримання (замовлення) відповідних логістичних послуг з метою оптимізації витрат та налагодження виробничого процесу, для реалізації відповідної мети між Підприємством та ТОВ "Онікс компані ЛТД" був укладений договір про наміри щодо подальшої співпраці, згідно якого і була розроблена схема раціональних маршрутів перевезень і графіків робіт в жовтні 2011 року для використання цієї схеми в подальшій господарській діяльності; між Підприємством та ТОВ "Онікс компані ЛТД" у спрощений спосіб (шляхом листування) було досягнуто взаємної згоди відносно істотних умов погашення заборгованості за умовами укладеного договору, що не суперечить вимогам законодавства; факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Онікс компані ЛТД" підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, а висновки податного органу не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються на припущеннях.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.02.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 18.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела позапланову документальну виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Виробнича фірма "Колорит" та ТОВ "Онікс компані ЛТД" за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, результати якої оформлені актом від 13.09.2013 № 1877/16-03-22-02-12/33180276, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов`язань у періоді, який перевірявся, на загальну суму 462530,00 грн., у тому числі: у тому числі: за жовтень 2011 року у сумі 370980,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 91550,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у періоді, який перевірявся, на загальну суму 462530,00 грн., у тому числі: у тому числі: за жовтень 2011 року у сумі 370980,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 91550,00 грн.; підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в частині взаємовідносин з ТОВ "Онікс компані ЛТД" на загальну суму 39982,00 грн. за період 2-4 квартали 2011 року; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 34767,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 8717,00 грн., за грудень 2011 року - 26050,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, вартість робіт (послуг), придбаних у ТОВ "Онікс компані ЛТД" (згідно договору про наданні логістичних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2011), а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до складу податкового кредиту, оскільки: згідно акту ДПІ у Соломянськомй районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Онікс компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період січень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року" ТОВ "Онікс компані ЛТД" відсутнє за адресою реєстрації, а відповідно до інформації електронних баз даних стан платника ТОВ "Онікс компані ЛТД" - 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", що свідчить про відсутність у ТОВ "Онікс компані ЛТД" об`єктів оподаткування, які підпадають під визначення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 193.1 статті 193, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям у листопаді - грудні 2011 року та січні - березні 2012 року, а податкові зобов`язання та податковий кредит сформовані неправомірно та звіркою не підтверджуються.
На підставі висновків акта перевірки 01.10.2013 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0005972202/555, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 39982,00 грн. за основним платежем; № 0005982202/556, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 43458,75 грн. (у тому числі: 34767,00 грн. - за основним платежем, 8691,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.