ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №816/3416/15
касаційне провадження №К/9901/28692/18, К/9901/28693/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС (далі - Офіс) на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (далі - Товариство) до Офісу великих платників ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 29.10.2015, ухваленою у відкритому судовому засіданні, позов задовольнив. Повний текст рішення був складений 03.11.2015.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3603923304298 копія рішення суду першої інстанції була отримана Офісом 10.11.2015.
Офіс 20.11.2015 оскаржив це рішення до Харківського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.12.2015 залишив апеляційну скаргу Офісу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 20.01.2016 -апеляційну скаргу Офісу повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
17.08.2016 Офіс вдруге звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2016 залишив апеляційну скаргу Офісу без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга була подана з порушенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку без клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, та встановив Офісу тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
В межах встановленого строку Офіс подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що первісно апеляційна скаргу була подана Офісом у межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, проте оскільки до 01.09.2015 органи ДФС були звільнені від сплати судового збору, то кошторисом Офісу на 2015 рік не були передбачені витрати на оплату судового збору, у зв`язку з чим Офіс звернувся вдруге до суду із апеляційною скаргою після того, як був затверджений кошторис і Офіс отримав можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.10.2016 відмовив Офісу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015, з огляду на те, що наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є достатніми для задоволення, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на те, що вона не є такою, що об`єктивно непереборна та не залежить від волевиявлення особи, яка подає скаргу, і не дає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження рішення суду.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.10.2016 залишив апеляційну скаргу Офісу без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України та запропонував Офісу подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, оскільки наведені Офісом підстави визнані судом неповажними згідно ухвали суду від 12.10.2016. Також в ухвалі суд встановив Офісу тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
В межах встановленого судом строку Офіс подав до суду апеляційної інстанції аналогічне за текстом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням тих самих причин пропуску строку.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2016 відмовив Офісу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015, з огляду на те, що наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є достатніми для задоволення, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на те, що вона не є такою, що об`єктивно непереборна та не залежить від волевиявлення особи, яка подає скаргу, і не дає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження рішення суду. Також, суд вказав, що Офіс не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування для сплати судового збору.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2016 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 вказані Офісом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції були визнані неповажними.
Офіс оскаржив ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та від 16.11.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалами від 19.12.2016 відкрив касаційні провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Офіс посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому Офіс зазначає, що діяв сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною.
У запереченнях на касаційні скарги Товариство просить суд відмовити у їх задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.02.2020 прийняв касаційні скарги Офісу до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 25.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.