ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2020 року
Київ
справа №520/38/19
адміністративне провадження №К/9901/430/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (судді - Гуцал М.І., Донець Л.О., Бенедик А.П.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 520/38/19 за позовом акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року задоволено позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.
27 березня 2019 року на зазначене рішення суду Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року задоволено клопотання Офісу та продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 23 травня 2019 року.
У зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
9 вересня 2019 року Офіс знов звернувся із апеляційної скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 28 серпня 2019 року у сумі 2 881,5 грн. Клопотання про поновлення строку обґрунтовано тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено Офісом великих платників податків ДФС, структурним підрозділом якого є скаржник, лише 28 серпня 2019 року, що пов`язано із зупиненням операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками у зв`язку із виконавчими провадженнями відносно Офісу великих платників податків ДФС щодо безспірних списань коштів. Відповідне платіжне доручення було отримано скаржником для надання його до суду лише 4 вересня 2019 року, що підтверджено копією експрес-накладної Нової Пошти.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Офісу про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення скаржником інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, апеляційний суд послався на тривале зволікання скаржника із поданням апеляційної скарги до суду вдруге (більше трьох місяців), зважаючи на отримання ним копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги 4 червня 2019 року, а повторне звернення до суду відбулося лише 9 вересня 2019 року.
4 жовтня 2019 року Офісом до Другого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якому вказано на відсутність в управління як у структурного підрозділу Офісу великих платників податків ДФС самостійного бюджету, що позбавило його можливості самостійно сплатити відповідний судовий збір. Також Офіс вказав на завчасне звернення до Офісу великих платників податків ДФС із доповідною запискою про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі - 12 березня 2019 року, тобто, ще до подання ним апеляційної скарги до суду. Проте, Офіс великих платників податків ДФС не мав можливості усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір з огляду на зупинення в період з березня по серпень 2019 року операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками у зв`язку із виконавчими провадженнями, відкритими відносно Офісу великих платників податків ДФС щодо безспірних списань коштів (копії листів Державної казначейської служби України у Печерському районі додано до клопотання). При цьому, останній протягом апеляційного оскарження у цій справі неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України із листами про надання додаткових коштів на сплату судового збору за оскарження судових рішень (копії листів додано до клопотання). Як вказано у клопотанні, після отримання Офісом платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги (4 вересня 2019 року) він без зволікань повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року відмовлено Офісу великих платників податків ДФС в задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою з зазначенням ненаведення скаржником поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Не погодившись із вказаною ухвалою, 28 грудня 2019 року Офіс звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі Офіс послався на порушення судом апеляційної інстанції права контролюючого органу на судовий захист порушених прав, враховуючи, що здійснення вчасної сплати судового збору не залежало від волевиявлення скаржника. При цьому, ним було вжито всіх можливих заходів для забезпечення вчасної сплати вказаного судового збору. Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного суду від 23 січня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року.
Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на сталу практику Верховного Суду, вказав на недобросовісну, на його думку, поведінку відповідача, яка полягає у невчасній сплаті судового збору за подання апеляційної скарги з суто суб`єктивних причин, що ставить його в нерівне становище в порівнянні з іншою стороною спору. Враховуючи викладене, позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає повною мірою.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України (тут і далі - в редакції, яка діяла на дату подачі касаційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.