Постанова
іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 559/572/18
провадження № 51-3445км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого: ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Мацея А.М. (у режимі відеоконференції)
захисника Барицького П.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180040000238,
за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та жителя АДРЕСА_1, неодноразово судимого, востаннє вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
від 23 жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК)
до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 КК, ч. 2 ст. 345 КК,
за касаційною скаргою захисника Мацея Анатолія Михайловича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2018 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342 КК, ч. 2 ст. 345 КК, і призначено покарання за ч. 2 ст. 342 КК
у виді 1 року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 345 КК у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді
3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено шляхом часткового складання покарань з попереднім вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2804 гривень, та моральну шкоду в розмірі 15000 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, судове рішення щодо якого
у касаційному порядку не оскаржено.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 05 березня 2018 року близько 17 год. 30 хв. поблизу магазину "Водограй" по вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області, разом з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинили опір працівникам правоохоронного органу: лейтенанту поліції ОСОБА_2 та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4, під час виконання ними своїх службових обов`язків. Так, на законну вимогу працівників поліції припинити порушувати громадський порядок
та висловлюватися в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, ОСОБА_1 продовжував поводити себе агресивно, почав чинити фізичний опір ОСОБА_2, який виразився в умисних діях, направлених на перешкоджання виконанню працівником поліції своїх службових обов`язків шляхом завдання йому ударів.
Крім того, ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя
у ділянку правого ока та один удар правою ногою в нижню третину правої ноги ОСОБА_2, надалі повалив останнього на землю та продовжив наносити йому удари руками та ногами по всьому тілу, тим самим заподіяв працівникові правоохоронного органу -лейтенанту поліції ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров`я), у зв`язку
з виконанням ним своїх службових обов`язків.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2019 року залишив вказаний вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника Мацея А.М.
в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Мацей А.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, про визнання ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 КК, ч. 2 ст. 345 КК, та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу цих злочинів,
а також про відмову у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 .
Захисник зазначає, що обвинувачення висунуто ОСОБА_1 слідчим
та прокурором з істотним порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і не знайшло свого підтвердження через те, що усі наявні
в матеріалах кримінального провадження докази є недопустимими, зокрема протоколи огляду місця події та проведення слідчого експерименту від 06 березня 2018 року; протоколи огляду речей та огляду місця події від 06 березня 2018 року; протокол проведення слідчого експерименту від 06 березня 2018 року; додатки до протоколів огляду місця події, огляду речей, слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_4
від 06 березня 2018 року; постанова про долучення речових доказів до кримінального провадження від 06 березня 2018 року; фототаблиця до протоколу огляду
від 06 березня 2018 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 06 березня 2018 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 06 березня 2018 року; протокол проведення слідчого експерименту від 23 березня 2018 року; висновок експерта № 61 від 14 березня 2018 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування
під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
від 05 березня 2018 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину,
від 05 березня 2018 року, а також додаток до вказаного протоколу; протокол проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1 від 22 березня 2018 року.
Захисник також зазначає, що в матеріалах справи відсутні постанови суду
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку та за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП; органом досудового розслідування не здобуто доказів отримання потерпілою ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень, враховуючи висновок експерта № 560, наданий 14 березня 2018 року Лубенським міжрайонним відділенням комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної, допитані у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3
та свідки у кримінальному провадженні не підтвердили нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 ; у повідомленні про підозру від 06 березня 2018 року відсутня дата та час погодження підозри прокурором.
Позиції учасників судового провадження
В засіданні суду касаційної інстанції захисники Мацей А.М. та Барицький П.В., засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі, і просили
її задовольнити.
Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив відмовити
у її задоволенні.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного, доводи касаційної скарги, що стосуються оцінки доказів на предмет їх належності та достовірності (показань обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також даних протоколів проведених слідчих дій тощо) не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Крім того, касаційним судом не досліджуються доводи захисника про недоведеність вчинення злочинів щодо потерпілої ОСОБА_4, оскільки згідно ст. 337 КПК судовий розгляд проведений в межах висунутого обвинувачення, а доводи захисника виходять за межі обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно
до статті 94 цього Кодексу.
Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням,
яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції
про безпідставність аргументів захисника щодо недопустимості усіх доказів обвинувачення через порушення вимог КПК при їх збиранні органом досудового розслідування.
Доводи захисника про недопустимість протоколів огляду місця події, огляду речей, слідчого експерименту від 06 березня 2018 року, оскільки, на його думку, порушені вимоги ч. 1 ст. 105 КПК внаслідок долучення додатків до протоколів до матеріалів провадження неналежним суб`єктом, є необґрунтованими. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 березня 2018 року слідчий, який долучив додатки до вказаних протоколів, входить до групи слідчих у кримінальному провадженні. Крім того, належне упакування речей і документів входить до складу слідчої (розшукової) дії відповідно до ч. 2 ст. 106 КПК, а згідно ч. 3 ст. 107 КПК оригінальні примірники технічних носіїв інформації, де зафіксована процесуальна
дія, зберігаються у матеріалах кримінального провадження. Всі вищезазначені додатки з відеозаписами належним чином упаковані, зберігаються у матеріалах кримінального провадження разом з відповідними протоколами, підстав визнавати їх недопустимими доказами немає, про що вмотивовано зазначено судом першої інстанції
та підтверджено апеляційним судом.
Проведення огляду речей та місця події за відсутності понятих не є підставою
для визнання відповідних протоколів від 06 березня 2018 року недопустимими доказами, оскільки згідно ч. 7 ст. 223 КПК участь понятих під час проведення вказаних слідчих дій не передбачена як обов`язкова. Посилання захисника на необхідність визнання фототаблиці до протоколу огляду від 06 березня 2018 року недопустимим доказом також є безпідставними, оскільки вказана фототаблиця долучена
до матеріалів кримінального провадження з протоколом огляду місця події