Постанова
Іменем України
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 499/1071/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/813/1184/19
Провадження № 51 - 6403 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160290000330 від 06 листопада
2018 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Платонівка Нововаршавського району Омської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Іванівського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року за ст. 289 ч. 1, ст. 185 ч. 1, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,
за ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Твердохліба В.Ю. на вирок Іванівського районного суду Одеської області від
04 червня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 листопада
2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Іванівського районного суду Одеської області від 04 червня 2019 року
ОСОБА_1 засуджено ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іванівського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту затримання в залі суду 04 червня 2019 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув`язнення з 06 листопада 2018 року по 26 квітня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 06 листопада 2018 року приблизно о 08 годині на першому поверсі будівлі побуткомбінату за адресою: АДРЕСА_2, повторно таємно викрав жіночу сумку, належну ОСОБА_2, в якій знаходилось
310 гривень та мобільний телефон марки "Sumsung GT-E1202I", після чого з викраденим залишив приміщення, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 811 гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Твердохліба В.Ю. змінено, виключено посилання як на доказ винуватості ОСОБА_1 на висновок товарознавчого дослідження з визначення ринкової вартості майна від 06 листопада 2018 року № 12092018-1. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Твердохліб В.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Зазначає, що судом у порядку ст. 171 ч. 5 КПК України не було накладено арешт на тимчасово вилучене під час огляду за місцем проживання
ОСОБА_1 майно, а саме на мобільний телефон марки "Sumsung GT-E1202I" та кошти в розмірі 157 гривень, та в порушення вимог ст. 290 КПК України зазначені речові докази стороні захисту не відкривалися та судом безпосередньо не досліджувалися. Указує на те, що апеляційний суд не усунув порушень суду першої інстанції, а, визнавши недопустимим доказом висновок товарознавчого дослідження з визначення ринкової вартості майна від 06 листопада 2018 року № 12092018-1, не врахував, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про вартість викраденого майна і розмір заподіяної шкоди у передбаченому законом порядку не встановлено.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Твердохліба В.Ю. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника обґрунтованою в частині доводів щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди і просив її задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.