Постанова
Іменем України
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 475/235/19
провадження № 51-5841 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Ємця О. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Кулаківського К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150210000041, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2019 року за ч. 1, 3, ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2019 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено з резолютивної частини вказівку суду про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України та ухвалено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Постановлено вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 виконувати самостійно.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що 29 січня 2019 року, повертаючись з м. Первомайська до с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, в кареті швидкої медичної допомоги, повторно таємно викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 910 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд, приймаючи рішення про виключення із вироку посилання на ч. 4 ст. 70 КК України, не врахував викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року висновку щодо застосування норми права та постановив неправильне рішення про самостійне виконання вироків, якими ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Враховуючи, що зазначений суд не застосував положень ч. 4 ст. 70 КК України, тобто не застосував закон, який підлягав застосуванню, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при обранні виду та розміру покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.