Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2020 року
м. Київ
справа № 748/350/16-к
провадження № 51-5429 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Костюка О. С.,
захисника Нестеренка С. О.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Гапєєвої Н. П. на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 3 червня 2019 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270270000585, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Попасна Луганської області, проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70, 71 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року звільненого 4 березня 2015 року умовно - достроково на невідбутий строк 8 місяців 2 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року у виді 8 місяців 2 днів позбавлення волі і за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 3 червня 2019 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року щодо ОСОБА_1 змінено в частині призначеного покарання.
Визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці 10 днів.
Зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 3 січня 2018 року по 20 березня 2019 року та звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку з його відбуттям.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 12 липня 2015 року у вечірній час, повторно, таємно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, проник до будинку АДРЕСА_2 та умисно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 2 400 грн, завдавши ОСОБА_2 шкоди на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор мотивує свої доводи тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення ст. 69 КК та пом`якшив покарання ОСОБА_1, при цьому в достатній мірі не врахував ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних про особу засудженого. Призначаючи покарання, суд апеляційної інстанції врахував обставини, які пом`якшують покарання, які вже були в повному обсязі враховані при призначенні покарання судом першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Костюк О. С. підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Нестеренко С. О. просили не задовольняти касаційну скаргу, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.