Постанова
іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/17737/15-к
провадження № 51-5435км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Руденко О. П.,
захисника Бондара В. М.,
засудженого ОСОБА_1,
представника потерпілого Форофонтової-Гуз Г. Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бондара В. М. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100020001337, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, установлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, перебуваючи на посаді торгівельного агента в Товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Баядера Логістик", будучи матеріально-відповідальною особою, якій ввірено чуже майно, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, у період з 23 червня до 07 листопада 2014 року отримав від фізичних осіб-підприємців - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 гроші в рахунок погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 48 593, 32 грн, які не вніс протягом доби до каси ТОВ "Баядера Логістик", а умисно з корисливим мотивом привласнив їх, чим завдав ТОВ "Баядера Логістик" шкоду на вказану суму.
Київський апеляційний суд ухвалою від 18 вересня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бондар В. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що місцевим судом було порушено право засудженого на захист, яке полягало в тому, що під час розгляду суддею ОСОБА_13 кримінального провадження щодо ОСОБА_14 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 3 ст. 191 КК, прокурором було змінено обвинувачення на ч. 1 ст. 191 КК. Однак, суддю ОСОБА_13 було звільнено і розгляд провадження розпочато спочатку (за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 3 ст. 191 КК) суддею Домарєвим О. В., який вважав, що такий порядок є правильним. Однак, на думку Бондара В. М., вказане є неправильним, оскільки погіршує становище засудженого, що не допускається та виникає у останнього необхідність захищатися від незрозумілого йому обвинувачення. Також вказує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, а також реєстр матеріалів, на думку захисника, не містить часу проведення процесуальних дій. Стверджує, що всі документи кримінального провадження були надані суду без оголошення їх змісту та ухвалення рішення про приєднання їх як доказів у справі. Вказує, що місцевий суд не надав належної оцінки доказам, здобутим під час судових засідань, які, на його думку, свідчать про відсутність вчиненого ОСОБА_1 злочину, а лише дослівно скопіював текст обвинувального акта. Також Бондар В. М. стверджує, що покарання, призначене місцевим судом у виді обмеження волі не мотивовано. На думку захисника, апеляційний суд усупереч ст. 404 КПК обмежився лише заслуховуванням позиції учасників процесу та не дослідив доказів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 і не усунув порушення, зазначені в апеляційній скарзі останнього.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали подану захисником Бондарем В. М. касаційну скаргу, просили її задовольнити на підставах зазначених у цій скарзі.
Прокурор та представник потерпілого, навівши відповідні пояснення, заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника, просили залишити без зміни постановлені у кримінальному провадженні судові рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим судом.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи захисника щодо неповноти судового розгляду, незгоди з наданою судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії подій стосуються, по суті, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог статей 433, 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим, при перевірці судового рішення не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Доводи сторони захисту щодо заперечення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та знайшли належну оцінку у вироку.
Так, поряд з іншими доказами суд обґрунтовано послався на показання: свідка ОСОБА_16, яка є провідним бухгалтером ТОВ "Баядера Логістик" та виявила, що у ОСОБА_1 виникла прострочена дебіторська заборгованість, після чого були складені відповідні акти звірок згідно з якими було виявлено, що клієнти віддавали грошові кошти ОСОБА_1, але їх не було повернуто до ТОВ "Баядера Логістик"; свідка ОСОБА_17, який показав, що він працював фахівцем служби безпеки ТОВ "Баядера Логістик", йому стало відомо про привласнення грошових коштів ОСОБА_1, про що було складено відповідні акти звірок з контрагентами, згідно з якими встановлено невнесення в касу ТОВ "Баядера Логістик" грошових коштів, отриманих ОСОБА_1 від контрагентів на суму приблизно 40 000 грн. Про це він повідомив ОСОБА_1, який визнав факт привласнення вказаних грошових коштів на власні потреби. При цьому він запропонував ОСОБА_1 добровільно внести в касу зазначену суму грошових коштів, на що останній спочатку погодився, а потім почав уникати зустрічей з представником ТОВ "Баядера Логістик".
Також обґрунтовано суд послався на:
- акт інвентаризації з надходження грошових коштів щодо взаєморозрахунків з клієнтами ТОВ "Баядера Логістик" від 11 лютого 2015 року, яким встановлено розбіжності в обліку між ТОВ "Баядера Логістик" та контрагентами, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не здав у касу цього товариства грошові кошти на суму 48 593, 32 грн;
- протокол огляду предмета від 24 квітня 2015 року, згідно з яким були оглянуті касові стрічки щодо оприбуткування грошових коштів за видатковими накладними, вказаними у заяві ТОВ "Баядера Логістик" щодо привласнення грошових коштів ОСОБА_1 ;
- видаткові накладні, з яких убачається, що обліковується поставка товару між ТОВ "Баядера Логістик" та:
ФОП " ОСОБА_3 ", а саме № 94946/92545 від 13 червня 2014 року - на суму 3880,26 грн; № 94962/92549 від 13 червня 2014 року -на суму 3880,26 грн;
ФОП " ОСОБА_6 ", а саме № 157723/153599 від 25 вересня 2014 року - на суму 1817,22 грн;
ФОП " ОСОБА_12 ", а саме № 141950/137263 від 29 серпня 2014 року - на суму 873,06 грн; № 145201/140341 від 04 вересня 2014 року - на суму 598,38 грн; № 136634/132139 від 21 серпня 2014 року - на суму 1662,54 грн;
- копію чорнових записів, згідно з якими ОСОБА_1 для ТОВ "Баядера Логістик" були передані грошові кошти від:
ФОП " ОСОБА_2 ": 23 червня 2014 року - на суму 6588,18 грн, 19 липня 2014 року - на суму 6560,64 грн; 26 липня 2014 року - на суму 5 000 грн; 04 жовтня 2014 року - на суму 5 000 грн;
ФОП " ОСОБА_7 " 17 жовтня 2014 року - на суму 3098,94 грн;
ФОП " ОСОБА_8 " 21 жовтня 2014 року - на суму 535,08 грн;
ФОП " ОСОБА_11 " 24 жовтня 2014 року - на суму 618, 92 грн;
- квитанції № КР-0004456 та № 00000064 від 21 липня 2014 року, якими підтверджується передача ОСОБА_1 грошових коштів на суму 3880,26 грн відповідно;
- копію виписки з журналу, з якої вбачається, що 30 вересня 2014 року ОСОБА_1 ФОП " ОСОБА_4 " для ТОВ "Баядера Логістик" були передані грошові кошти на суму 3393,78 грн;
- копію видаткової накладної № 155162/150896 від 22 вересня 2014 року, в якій міститься запис про отримання ОСОБА_1 від ФОП " ОСОБА_5 " грошових коштів: 03 жовтня 2014 року - на суму 1000 грн; 10 жовтня 2014 року - на суму 2000 грн;
- видаткові касові ордери, з яких убачається, що ОСОБА_1 отримав від:
ФОП " ОСОБА_9 " (№ 251) грошові кошти - на суму 603,78 грн;
ФОП " ОСОБА_10 " грошові кошти, а саме 23 жовтня 2014 року - на суму 1000 грн; 24 жовтня 2014 року - на суму 1482,28 грн;
- акти звірок взаєморозрахунків, з яких вбачається, що грошові кошти, передані ОСОБА_1 від ФОП " ОСОБА_2 ", ФОП " ОСОБА_3 ", ФОП " ОСОБА_4 ", ФОП " ОСОБА_5 ",ФОП " ОСОБА_6 ", ФОП " ОСОБА_7 ", ФОП " ОСОБА_8 ", ФОП " ОСОБА_9 ", ФОП " ОСОБА_10 ", ФОП " ОСОБА_11 " та ФОП " ОСОБА_12 ",не обліковуються в ТОВ "Баядера Логістик".
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене.
При цьому всім наявним доказам суд першої інстанції відповідно до вимог КПК дав оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.