П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 482/1431/18
провадження № 51-5923 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Огурецького В.П., Короля В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 915,63 грн в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків та 15 000 грн - моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 травня 2018 року приблизно о 20.00 на АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс руками чотири удари в голову та два удари в груди потерпілої ОСОБА_2, спричинивши останній легких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне вирішення цивільного позову, просить їх змінити, пом`якшивши призначене покарання у виді громадських робіт до 150 годин та зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 5 000 грн.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, призначив покарання без належного урахування положень статей 50, 65, 66 КК України, зокрема, не врахував того, що він не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, частково відшкодував потерпілій завдані збитки. Також зазначає про необґрунтоване стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн, розмір якої, на його думку, належним чином не підтверджений.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 125 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги засудженого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне вирішення цивільного позову, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.