Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 318/196/17
провадження № 51-4550км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисників Дьяченка В.В., Шулякової М.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої, адвоката Шипілової С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та захисників Дьяченка В.В. та Шулякової М.В. в інтересах ОСОБА_2 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080260000656, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Василівський районний суду Запорізької області вироком від 19 липня 2018 року засудив ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Стягнув з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 10 409 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди.
Зарахував ОСОБА_2 в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 15 грудня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 15 травня 2016 року, приблизно о 11.00 год., по АДРЕСА_2 під час спільного розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_3, на ґрунті раптових неприязних стосунків, використовуючи шнурок, який він витяг з кросівок, затягнув петлю на шиї потерпілої ОСОБА_3 та почав її душити, внаслідок чого настала смерть останньої. Смерть ОСОБА_3 зокрема настала внаслідок механічної асфіксії в результаті стиснення органів шиї петлею.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційні скарги прокурора та захисників залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисники Дьяченко В.В. та Шулякова М.В. в інтересах ОСОБА_2 просять скасувати вирок Василівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, однобічністю досудового та судового слідства.
На обґрунтування своїх вимог сторона захисту зазначає, що докази, на які послався суд при постановленні обвинувального вироку, жодним чином не доводять причетність ОСОБА_2 до вчинення цього злочину, оскільки встановлюють виключно факт смерті потерпілої та факт присутності засудженого на місці злочину. Також у касаційній скарзі зазначено, що огляд місця події від 16 травня 2016 року проведено без понятих, оскільки вони весь час знаходились на вулиці, тому суди не мали права посилатись на цей доказ та всі похідні від нього докази. Також захисники вважають, що впізнання за фотознімками проведено з порушеннями вимог КПК України, без участі понятих, а пред`явлені особи містили різкі відмінності у ознаках та віці.
Також захисники зазначають, що протокол про затримання ОСОБА_2 було складено без участі захисника, чим грубо порушено його право на захист. При постановленні вироку, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на речові докази, хоча в судовому засіданні речові докази не досліджувались. Суд апеляційної інстанції зазначені порушення не усунув, тому захисники вважають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України і підлягає скасуванню.
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд першої інстанції належним чином не врахував конкретні обставини, суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого злочину, тому призначив засудженому покарання, яке є явно несправедливим через м`якість. Суд апеляційної інстанції належним чином доводи апеляційної скарги прокурора не перевірив, не зазначив підстав, з яких доводи апеляційної скарги визнав необґрунтованими, тому ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали свою касаційну скаргу і заперечували проти касаційної скарги прокурора.
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення і заперечував проти задоволення скарги захисників.
Представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат Шапілова С.В. подала до суду заперечення на касаційну скаргу захисників, в якій просила задовольнити касаційну скаргу прокурора, а касаційну скаргу захисників Дьяченка В.В. та Шулякової М.В. залишити без задоволення. Таку ж позицію потерпіла та її представник підтримали й в судовому засіданні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою; наводяться докази, що спростовують її доводи. У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону апеляційним судом виконано.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту в частині встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.