Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 511/91/16-к
провадження № 51-5568км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Пасконного А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160390001378, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Плоске Балтського району Одеської області, мешканки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця смт Саврань Савранського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 червня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, із покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 02 серпня 2014 року о 19:00 год, за попередньою змовою між собою та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, на межі дачних ділянок АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, завдали ОСОБА_1 удари в обличчя, а також тупими предметами в голову, тулуб, по верхнім і нижнім кінцівкам, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Окрім того, ОСОБА_2 в цей же день, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, відкрито заволоділа належним ОСОБА_1 золотим ланцюжком із кулоном та передала його особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 11245, 72 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2019 вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 23, 94, 95, 404 КПК України лише частково дослідив матеріали кримінального провадження, безпосередньо не допитав свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, надав їх показам іншу оцінку, ніж суд першої інстанції. Також посилається на те, що апеляційний суд дійшов до необґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_2 не була встановлена суб`єктивна та об`єктивна сторона злочину. Окрім того, вважає, що апеляційний суд при закритті кримінального провадження безпідставно врахував постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 06 липня 2019 року відносно особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження; характеристику потерпілого ОСОБА_1, вирок суду першої інстанції від 22 квітня 2019 року, яким ОСОБА_1 визнаний винним у незаконному проникненні до володіння родини ОСОБА_2, та ухвалу місцевого суду від 22 січня 2019 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
У касаційній скарзі потерпілий просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, безпосередньо не дослідивши докази, надав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, а окремі докази, якими був обґрунтований обвинувальний вирок місцевого суду, не врахував. Тому вважає, що апеляційний суд передчасно дійшов висновку про відсутність у діянні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, оскільки апеляційний розгляд проведено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційні скарги є обґрунтованими та просить їх задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення касаційних скарг.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали письмові заперечення на касаційні скарги прокурора та потерпілого, у яких зазначають, що ухвала апеляційного суду постановлена на підставі повного дослідження всіх доказів, є обґрунтованою, вмотивованою і відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Просять ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а подані касаційні скарги - без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг.