1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


04 березня 2020 року

м. Київ


справа № 474/192/17-ц

провадження № 61-32370св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач- прокурор Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради Миколаївської області,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа- ОСОБА_2,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 до якої приєдналася ОСОБА_1 на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2017 року в складі судді Фасій В. В. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,


В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення плати за фактичне використання земельної ділянки.


На обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 27 листопада 2011 року відповідач набула право власності на літній кінотеатр, площею 262,5 кв. м та будівлю тиру, що прибудований до літнього кінотеатру, площею 38, 7 кв. м, яким присвоєно єдиний номер по АДРЕСА_1 . Будівлі знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться в межах населеного пункту смт. Врадіївка, є власністю територіальної громади смт. Врадіївка та рахується у землях запасу Врадіївської селищної ради.

Рішенням Врадіївської селищної ради від 21 грудня 2006 року № 9 за заявою ОСОБА_1 їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючими будівлями на умовах дострокової оренди терміном на 49 років.

Проте, відповідно до інформації Врадіївської селищної ради до теперішнього часу проект не розроблено та на затвердження не надано.

Дана земельна ділянка під приміщенням літнього кінотеатру та тиру перебуває у фактичному користуванні відповідача без правовстановлюючих документів, без укладення договору оренди земельної ділянки та безоплатно.


Посилаючись на викладене та рішення відповідної комісії, керуючись статтями 152, 156, 158, 206 ЗК України, 22, 1166 ЦК України, Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМ України від 19 квітня 1993 року № 284, прокурор просив стягнути з відповідача 29 293,01 грн збитків.


Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2017 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Врадіївської селищної ради збитки в сумі 29 279,64 грн завдані безоплатним користуванням земельною ділянкою, площею 301,2 кв. м, розташованою по АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 після придбання будівель, договір оренди земельної ділянки не уклала та продовжувала фактично користуватись нею, не сплачуючи жодних платежів, чим завдала позивачу збитки.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подавдо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права; просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.


Відзив на касаційну скаргу не подано


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України. Разом з тим, суди не з`ясували, чи діяли органи місцевого самоврядування в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, оскільки матеріали справи не містять будь-які докази здійснення позивачем відповідних заходів щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки з відповідачем, як то звернення до відповідача з листом-пропозицією про укладення договору оренди земельної ділянки, тощо, тоді як відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні недодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Натомість, суди, посилаючись на рішення Врадіївської селищної ради від 21 грудня 2006 року № 9, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючими будівлями на умовах дострокової оренди терміном на 49 років, не взяли до уваги доводи відповідача про втрату чинності даного рішення із 14 жовтня 2010 року, і що до періоду заявлених спірних відносин з 16 вересня 2014 року по 16 вересня 2016 року указане рішення не застосовується на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року. Вважав, що суди порушили вимоги статті 8 ЦПК України, що відповідно до статті 341 ЦПК України 2004 року є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судом установлено, що з 27 листопада 2001 року до 15 травня 2015 року ОСОБА_1 була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності. Відповідно до договорів купівлі-продажу від 27 листопада 2001 року № 763, № 762 відповідач набула право власності на літній кінотеатр, площею 262,5 кв. м та будівлю тиру, що прибудований до літнього кінотеатру, площею 38, 7 кв. м, яким рішенням виконавчого комітету Врадіївської селищної ради від 24 лютого 2005 року № 8 присвоєно єдиний номер по АДРЕСА_1 .


Будівлі знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться в межах населеного пункту смт. Врадіївка та є власністю територіальної громади смт. Врадіївка. Ця земельна ділянка рахується у землях запасу Врадіївської селищної ради та є землею історико-культурного призначення. При цьому, не зазначення у довідці Держгеокадастру від 30 січня 2017 року підстави віднесення вищевказаної ділянки до категорії землі історико - культурного призначення, категорії землі не змінює.


Встановлено, що земельна ділянка, площею 0,17 га використовувалась продавцем Врадіївським районним спортивно-технічним клубом ТСОУ (за договором купівлі-продажу будівлі тиру № 762) на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серії МК №311 від 09 квітня 1998 року (а. с.68-69,142-147).


Рішенням Врадіївської селищної ради від 21 грудня 2006 року № 9 за заявою ОСОБА_1 їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під існуючими будівлями на умовах дострокової оренди терміном на 49 років. Це рішення селищної ради не оскаржувалось, а тому відповідно до приписів статті 11 ЦПК України не підлягало правовій оцінці, оскільки не було предметом заявлених вимог.


Відповідно до інформації Врадіївської селищної ради до теперішнього часу проект не розроблено та на затвердження відповідачем не надано.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


................
Перейти до повного тексту