ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2020 року
м. Київ
справа № 241/240/17
провадження № 51- 4382км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42016051290000060, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Ялта, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 9 липня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 3 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 249 КК за недоведеністю наявності в діянні складу кримінального правопорушення.
За вироком Донецького апеляційного суду від 9 липня 2019 року виправдувальний вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 3 квітня 2018 року скасовано, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 249 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та звільнено від призначеного покарання на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судових рішень щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області 353 600 грн на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 травня 2016 року близько 05.00 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, достовірно розуміючи, що згідно з п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення і внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, вилов риби виду бичок підйомними пастками заборонено, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибули на берег Азовського моря поблизу с. Білосарайська Коса у Мангушському районі Донецької області, де без належного дозволу на пластиковому човні НОМЕР_2 з двигуном "Ямаха-200 V 6" вийшли в акваторію Азовського моря, після чого, діючи умисно, незаконно, без належного дозволу на право ведення промислового рибальства, перебуваючи приблизно на відстані 700 метрів від узбережжя, забороненим способом та знаряддям, а саме підйомними пастками мононить, самовільно виловили рибу виду бичок.
Цього ж дня о 06:00 під час проведення огляду в акваторії Азовського моря поблизу с. Білосарайська Коса у Мангушському районі Донецької області у пластиковому човні БОТ НОМЕР_1 було виявлено та вилучено рибу виду бичок у кількості 10 400 штук розміром від 4 до 15 сантиметрів. Згідно з іхтіологічним оглядом цієї риби встановлено, що вона свіжа, була виловлена підйомними пастками, які ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, умисно, незаконно, без належного дозволу на право ведення промислового рибальства та на порушення правил любительського рибальства самовільно виловили забороненими способом та знаряддям, а саме: підйомними пастками мононить, тим самим своїми умисними діями завдали шкоди рибним запасам України на загальну суму 353 600 грн.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати вирок та закрити провадження.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що:
- він незаконним рибним промислом не займався, перебував у трудових відносинах з ТОВ "Азоврибпром", що підтверджується наявними у провадженні доказами, у тому числі показаннями свідків та документами, які свідчать про його законне перебування у морі;
- достатніми та допустимими доказами його винуватості не доведено;
- дії державних інспекторів, а також складені ними документи не відповідають вимогам кримінального процесуального закону (проведення огляду без понятих, відсутність необхідних реквізитів у протоколах), фактично проведено несанкціонований обшук катера;
- факту вилову бичка підйомними пастками на відеозапису до протоколу огляду речей від 20 грудня 2016 року не зафіксовано, інспектори в суді першої інстанції підтвердили, що самого факту вилову риби обвинуваченими підйомними пастками не бачили, проте в апеляційному суді змінили свої показання;
- він підписував незаповнений протокол про адміністративне правопорушення, пояснення до протоколу давав за вказівкою рибінспекції, при огляді та катера та перерахунку риби присутній не був;
- відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності його винуватості мали б тлумачитися апеляційним судом на його користь.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій.
У судовому засіданні прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі порушено питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Проте зазначена обставина відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не може бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно з вимогами ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням вищезазначених норм КПК суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази (у тому числі показання свідків, протокол огляду речей із відеозаписом, протоколи про адміністративне правопорушення й інші) та вирішувати питання про їх достовірність, а тому доводи у скарзі про те, що цими доказами його винуватість не підтверджується, не є предметом перевірки касаційного суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, постановляючи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдувальний вирок, послався на відсутність у провадженні достатніх і допустимих доказів їх винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК. Крім того, як вказав суд у вироку, стороною обвинувачення не надано суду експертного висновку щодо виду і розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, яку слід розцінювати як істотну.
Проте апеляційний суд, розглядаючи провадження в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора, провів судове слідство у частині дослідження доказів у межах апеляційних вимог тадійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотної шкоди, підтверджено належними та допустимими доказами, зібраними слідством, та їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, доведена в повному обсязі
Зокрема, апеляційний суд установив, що протоколи про адміністративне правопорушення від 11 травня 2016 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено уповноваженою посадовою особою державного органу - головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів та рибальства (далі - ОВБР ) Азоврибохорони ОСОБА_3 під час виконання ним функцій, пов`язаних з перевіркою незаконного вилову риби в акваторії Азовського моря. До протоколів додано письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу незаконного вилову бичка забороненими знаряддями лову з відеозаписом події, акт огляду риби виду бичок-кругляк у кількості 10 400 штук, акт огляду водних біоресурсів аналогічного змісту, пластикового човна НОМЕР_2 з двигуном "Ямаха-200 V 6", 35 одиниць підйомних пасток мононить, якими здійснювався вилов риби, акти опису вилученого вилову риби, розрахунок матеріального збитку на суму 353 600 грн та накладна про отримання відділом ОВБР Азоврибохорони бичка вагою 355 кг.
Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) посадові особи органів рибоохорони мають право складати адміністративні протоколи (частини 4, 5 ст. 85, статті 85-1, 88-1, 90, 164 - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів).Крім того, відповідно до пунктів 6.6, 6.9, 6.12, 6.15, 6.17, 7.1 наказу Міністерства аграрної політики України від 19 січня 2012 року № 26 "Про затвердження Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України",представники рибоохорони мають право: перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; проводитифотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; зупиняти та оглядати в установленому порядку судна, що здійснюють промисел водних біоресурсів, пошук, дослідження та операції, пов`язані з промислом у виключній (морській) економічній зоні, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших робіт.