Постанова
іменем України
3 березня 2020 року
м. Київ
справа №759/9910/18
провадження № 51-4792 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Браїла І.Г.,
представника потерпілого Шклярук Г.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Джуса Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 8 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080004479, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Святошинського районного суду м. Києва
від 9 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК), з урахуванням внесених змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2013 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років десять місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 8 липня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 1 червня 2018 року близько 18 години 40 хвилин, знаходячись у загальному коридорі першого поверху будинку АДРЕСА_1 та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав з правої кишені брюк ОСОБА_2 гаманець із грошима в сумі 850 грн, після чого гаманець повернув потерпілому, а викрадені кошти залишив собі, які в подальшому витратив на власні потреби, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 850 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку прокурора, суд першої інстанції належним чином не мотивував застосування ст. 75 КК до ОСОБА_1 та не навів достатніх підстав для звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком. Вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про наявність активного сприяння розкриттю злочину, не врахувавши при цьому конкретні обставини кримінального провадження, особу винного, котрий був неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, відсутність бажання ставати на шлях виправлення, вчинення злочину щодо особи похилого віку. Окрім того, стверджує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга прокурора визнана необґрунтованою.
Захисник Джус Д.В. подав на касаційну скаргу прокурора заперечення, в яких просить судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Браїло І.Г. касаційну скаргу підтримав частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник Джус Д.В., засуджений ОСОБА_1 та представник потерпілого - Шлярук Г.Г. просили залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Браїла І.Г., засудженого ОСОБА_1, захисника Джус Д.В. та представника потерпілого - Шклярук Г.Г., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.