Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/34260/13-ц
провадження № 61-17200св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан Інна Леонідівна,
заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Немировської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" ( далі - АБ "Укргазбанк") звернулося зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан Інни Леонідівни (далі - державний виконавець).
Свої вимоги АБ "Укргазбанк" мотивувало тим, що 18 травня 2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 53960283 з примусового виконання виконавчого листа № 761/34260/13-ц, виданого
04 лютого 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь заборгованості за кредитним договором від 04 серпня 2008 року № 363-ф/08, у сумі 100 105,81 доларів США та 7 689,35 грн.
01 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа № 761/34260/13-ц стягувачу на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові про повернення виконавчого листа державний виконавець вказала, що залишок боргу ОСОБА_1 перед стягувачем складає 146,59 доларів США та 7 689,35 грн. Висновок державного виконавця ґрунтувався на тому, що після відкриття виконавчого провадження боржником на рахунок стягувача сплачено 56 739,33 доларів США. Крім того, боржником сплачено на депозитний рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ, Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Шевченківського РВДВС м. Київ) та перераховано на користь держави виконавчий збір у розмірі 5 688,58 доларів США та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 231,62 грн.
Банк вважав, що державний виконавець не має повноважень та доступу до його рахунків для перевірки суми заборгованості та обставин внесення боржником коштів безпосередньо на рахунок стягувача, визначена ним сума залишку боргу у зазначеному в постанові розмірі, є помилковою та такою, що не відповідає дійсності.
Натомість, враховуючи положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (далі - Інструкція), державний виконавець може достовірно встановити розмір заборгованості за виконавчим документом виключно з даних депозитних рахунків органу державної виконавчої служби.
При цьому згідно виписки з особового рахунку боржника, всі платежі, здійснені до липня 2018 року, мають призначення платежу: погашення простроченої заборгованості відповідно до кредитного договору
№ 363-Ф/08 від 04 серпня 2008 року.
Вказуючи на порушення своїх прав, банк просив суд:
визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Київ Красноштан І. Л. щодо зазначення у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 01 листопада 2018 року ВП №53960283 та на виконавчому листі № 761/34260/13-ц, виданому
04 лютого 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва залишку боргу за виконавчим документом в сумі 146,59 доларів США та 7 689,35 грн;
скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу
від 01 листопада 2018 року ВП № 53960283, прийняту державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Київ Красноштан І. Л.;
зобов`язати державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Київ Красноштан І. Л. прийняти нову постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 53960283, із зазначенням у постанові та на виконавчому листі залишку боргу за виконавчим документом, згідно даних депозитних рахунків Шевченківського РВДВС м. Київ.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року, у складі судді Юзькової О. Л. скаргу АБ "Укргазбанк" на дії державного виконавця задоволено частково.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Красноштан І. Л. у частині зазначення залишку суми боргу у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 01 листопада 2018 року ВП № 53960283 та на виконавчому листі № 761/34260/13-3, виданому
04 лютого 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва.
Скасовано постанову старшого держаного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Красноштан І. Л. про повернення виконавчого документа стягувачу від 01 листопада
2018 року у ВП № 53960283.
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не свідчать про те, що державний виконавець, перевіряючи виконання рішення суду шляхом, зокрема, внесення грошових коштів безпосередньо стягувачу, отримав від скаржника інформацію для підтвердження таких обставин та згоду банку із зарахуванням таких коштів у рахунок погашення стягнутої судовим рішенням заборгованості.
Пославшись на положення статей 18, 44, 45 Закону України "Про виконавче провадження" та розділ VII Інструкції, якими керується державний виконавець під час примусового виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець не мав повноважень та підстав зараховувати кошти сплачені боржником через відділення банку в рахунок погашення боргу за виконавчим документом. При цьому вказав, що зазначене узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 501/635/16-ц.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання державного виконавця прийняти нову постанову із зазначенням в ній та на виконавчому листі залишку заборгованості за виконавчим документом згідно даних депозитних рахунків ВДВС, суд дійшов висновку, що не повинен перебирати на себе функції органу, який законом уповноважений на прийняття таких рішень за результатами розгляду відповідних матеріалів, згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні скарги АБ "Укргазбанк" на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Красноштан І. Л. та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу відмовлено.
В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
від 08 лютого 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що державним виконавцем правильно розраховано залишок боргу на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а чинним законодавством не заборонено боржникові добровільно виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що державний виконавець не мав підстав зараховувати кошти, сплачені боржником через відділення банку в рахунок погашення боргу за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги про зобов`язання державного виконавця прийняти нову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повноваження державного виконавця щодо прийняття рішення про повернення виконавчого документу за результатами розгляду відповідних матеріалів є за своєю правовою природою дискреційними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року АБ "Укргазбанк" подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
від 08 лютого 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АБ "Укргазбанк" мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини четвертої
статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутній обов`язок банку повідомляти виконавця про повернення чи часткове самостійне виконання рішення суду боржником, так як усі платежі позичальника до липня 2018 року здійснювалися через касу банку з призначенням "часткове погашення кредиту" і відповідні кошти було розподілено відповідно до умов кредитного договору, зобов`язання за яким між сторонами не припинилось.
Крім того, судом апеляційної інстанції невірно застосовано положення статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ця норма не наділяє державного виконавця правом визначення залишку боргу, з урахуванням сум, що сплачені не на депозитний рахунок.
Вказує, що державний виконавець має можливість встановити розмір заборгованості за виконавчим документом, виключно з даних депозитних рахунків органу державної виконавчої служби. Крім того державний виконавець мав витребувати відповідну інформацію у стягувача, однак матеріали справи таких відомостей не містять.
Посилаючись на порушення вимог статті 263 ЦПК України та практики Європейського суду з прав людини, вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував та не надав оцінки численним порушенням, які були вчиненні державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, на які банк посилався у своїй скарзі.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду м. Києва.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що на примусовому виконанні Шевченківського РВДВС м. Київ перебував виконавчий лист № 761/34260/13-ц, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 04 лютого 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АБ "Украгазбанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 100 105,81 доларів США та 7 688,35 грн. Виконавче провадження № 53960283.
19 жовтня 2018 року від АБ "Укргазбанк" надійшла заява про повернення без виконання відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчого листа № 761/34260/13-ц про солідарне стягнення коштів із ОСОБА_1 та ОСОБА_3
01 листопада 2018 року державним виконавцем на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа № 761/34260/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва
04 лютого 2016 року. У постанові вказано, що залишок боргу складає
146,59 доларів США та 7 689,35 грн. Крім того державним виконавцем зазначено, що частина боргу сплачена до відкриття виконавчого провадження, а на момент відкриття виконавчого провадження сума боргу складала 56 885, 81 доларів США та 7 689, 35 грн, сума виконавчого збору 5 688, 58 доларів США та 768, 93 грн відповідно.
Визначаючи залишок боргу в сумі 146,59 доларів США та 7 689,35 грн державний виконавець врахував, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржником на рахунок стягувача сплачено 56 739,22 доларів США. Крім того, боржником ОСОБА_1 сплачено виконавчий збір у розмірі 5 688,58 доларів США (еквівалент на момент перерахування 159 877,92 грн) та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 231,62 грн.
Із засвідчених копій квитанцій, що наявні в матеріалах виконавчого провадження № 35960283, встановлено, що боржником, через відділення
АБ "Укргазбанк" сплачував кошти із призначенням платежу - часткове погашення кредиту (заборгованості) згідно кредитного договору № 368-ф08 від 04 серпня 2008 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АБ "Укргазбанк" не підлягає задоволенню.
Мотиви з яких виходив Верховний Суд
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.