Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 295/16238/18
провадження № 61-11831св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 травня 2019 року
у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ДП "Житомирський бронетанковий завод") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2015 року його прийнято на посаду аналітика з питань фінансової та економічної безпеки в управління
ДП "Житомирський бронетанковий завод".
З 13 лютого 2017 його переведено на посаду начальника відділу безпеки підприємства.
Наказом ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 29 жовтня 2018 року № 345-ОС його звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату. Зазначав, що звільнення є незаконним, оскільки на підприємстві фактично не відбулося скорочення чисельності або штату працівників. З моменту повідомлення про наступне вивільнення і до моменту звернення до суду відповідач здійснював набір нових працівників на роботу. Крім того, усі працівники, які були попереджені про звільнення у зв`язку із скороченням, крім нього та заступника директора з питань безпеки, були працевлаштовані роботодавцем на ті ж посади, які раніше займали, оскільки скорочення не проводилося, а були змінені назви окремих посад.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 29 жовтня 2018 року № 345-ОС про його звільнення. Поновити його на посаді начальника відділу безпеки з 29 жовтня 2018 року; стягнути із
ДП "Житомирський бронетанковий завод" на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 жовтня
2018 року по день фактичного поновлення на посаді та 17 160,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 січня 2019 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що у ДП "Житомирський бронетанковий завод" відбулося скорочення чисельності та штату працівників, ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення
у встановлений частиною першою статті 49-2 КЗпП України строк.
Останній у відмовився від переведення на вакантну посаду начальника служби економічної безпеки ДП "Житомирський бронетанковий завод", інші посади на підприємстві, які б відповідали його кваліфікації та досвіду роботи, були відсутні. Отже, при звільненні позивача роботодавцем були дотримані норми трудового законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ від 29 жовтня 2018 року № 345-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу безпеки.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу безпеки
ДП "Житомирський бронетанковий завод" з 29 жовтня 2018 року.
Стягнуто з ДП "Житомирський бронетанковий завод" на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 103 082,12 грн (сума визначена без утримання податку та інших платежів) та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач своєчасно повідомив позивача про наступне вивільнення, але не виконав обов`язок надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення,
а отже, наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу безпеки у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню,
а позивач - поновленню на раніше займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Звільнення позивача відбулось із порушення вимог трудового законодавства, що заподіяло йому душевні страждання, а отже, обґрунтованою є його вимога про відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ДП "Житомирський бронетанковий завод", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, помилково поновив його на посаді, якій він не відповідає за кваліфікаційними вимогами та досвідом роботи. Судом також не було враховано того, що позивачу було запропоновано вакантну посаду, від якої він відмовився.
Вважає, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" не порушено вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника. При звільненні позивача за пунтом 1 статті 40 КЗпП України відповідач врахував вимоги статті 42 КЗпП України, зокрема рівень освіти та кваліфікації працівника. Звільнення позивача
з посади у зв`язку із скороченням штату працівників відбулося
з дотриманням вимог статті 42 КЗпП України.
Також, вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди. Зокрема, судом при визначенні розміру моральної шкоди зазначено, що незаконне звільнення з роботи вплинуло на емоційний стан позивача, переживання, стресу, призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, необхідності останнього у прикладенні додаткових зусиль для організації свого життя.
При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази вказаних фактів.
Зазначає, що апеляційний суд помилково послався на висновки, викладені
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року
у справі № 800/538/17 (провадження №11-431асі18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ДП "Житомирський бронетанковий завод", в якому зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. А оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 працював у ДП "Житомирський бронетанковий завод" на посаді начальника відділу безпеки.
Наказом ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 07 липня 2018 року № 213-ОД "Про проведення організаційно-штатних заходів по скороченню чисельності і штату працівників" з 10 жовтня 2018 року скорочено штатну одиницю начальника відділу безпеки.
07 серпня 2018 року ОСОБА_1 вручено попередження, про наступне звільнення та відсутність вакантних посад.
26 вересня 2018 року ОСОБА_1 вручено пропозицію, в якій йому запропоновано посаду начальника служби економічної безпеки (на умовах строкового трудового договору терміном на 3 місяці).
Відповідно до диплома НОМЕР_1, виданого Житомирським державним технологічним університетом 05 червня 2012 року, ОСОБА_1 у 2012 році закінчив цей навчальний заклад і отримав вищу освіту за спеціальністю "Автомобілі і автомобільне господарство" та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
Згідно з довідкою ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 11 квітня 2019 року станом на 29 жовтня 2018 року на підприємстві була вакантна двадцять одна посада. Серед них були робочі посади, а саме:
водій електровізка відділу ремонтно-будівельних робіт, слюсар з ремонту бойових та спеціальних машин цеху № 1, слюсар-електрик з ремонту електрообладнання бойових та спеціальних машин цеху № 1, наповнювач балонів цеху № 1, маляр цеху № 1, випробувач двигунів цеху № 2, маляр цеху № 3 (2 одиниці), слюсар з механоскладальних робіт цеху № 3 (4 одиниці), слюсар з механоскладальних робіт цеху № 5, токар-розточувальник цеху
№ 5, фрезерувальник цеху № 5.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду