ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2020 року
Київ
справа №803/320/16
адміністративне провадження №К/9901/27669/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року (Дмитрук В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року (судді: Каралюс В.М. (головуючий), Затолочний В.С., Матковська З.М.)
у справі № 803/320/16
за позовом Державного підприємства "Ковельське лісове господарство"
до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Державне підприємство "Ковельське лісове господарство" (далі - ДП "Ковельське лісове господарство") звернулося до суду з адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2016 року: № 0000012200; № 0000042200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" на суму основного платежу - 149 964,00 грн та штрафних санкцій - 74 981,50 грн; №0000032200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на суму основного платежу - 180 436,00 грн та штрафних санкцій - 90 217,90 грн.
На обґрунтування позовних вимог ДП "Ковельське лісове господарство" зазначило, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на помилковій оцінці операцій з контрагентом позивача - фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія). У позивача не було жодних підстав вважати, що контрагент ліквідований з 15 липня 2014 року, оскільки оплата за поставлену продукцію проведена вчасно, від банківських установ не надходило інформації про ліквідацію контрагента, на митниці жодних зауважень при митному оформленні товару не отримано. Крім того позивач послався на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо безтоварності операцій із ПП "АЛЕКСПРОМ" з придбання скляної тари, мотивуючи тим, що господарські операції мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується належним чином оформленою первинною документацією. За таких обставин ДП "Ковельське лісове господарство" вважає, що прийняті Ковельською ОДПІ податкові повідомлення-рішення в частині донарахування позивачу грошових зобов`язань за взаємовідносинами з двома контрагентами - "ZORTEX BUSINESS LLP" та ПП "АЛЕКСПРОМ" є протиправними та підлягають скасуванню.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 13 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, адміністративний позов задовольнив повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що твердження контролюючого органу про ліквідацію компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі. Так, Ковельською ОДПІ жодних порушень щодо оформлення первинних фінансово-господарських документів за взаємовідносинами позивача з вказаним вище контрагентом не виявлено; факт реального постачання товару відповідно до укладених контрактів підтверджується первинними документами встановленої форми; після 15 липня 2014 року компанію "ZORTEX BUSINESS LLP" обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Щодо взаємовідносин позивача з ПП "АЛЕКСПРОМ", то суди дійшли висновку, що залучені до матеріалів справи документи є достатніми та належними доказами реальності фінансово-господарської діяльності підприємств, а також здійснення за їх участю господарських операцій.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Ковельська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Ковельське лісове господарство" у задоволенні позову повністю.
Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до інформації, отриманої від компетентного органу Великобританії від 23 липня 2015 року № EО1/F23605/ВС, компанія "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована 15 липня 2014 року, що, відповідно, ставить під сумнів вчинення між нею та ДП "Ковельське лісове господарство" правочинів після цієї дати та експортних операцій. Компанія "ZORTEX BUSINESS LLP" (Шотландія) не є правонаступником компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" (м. Лондон, Великобританія); це два різні партнерства з обмеженою відповідальністю, які не пов`язані між собою та мають різні реєстраційні дані.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, натомість відповідач у касаційній скарзі не навів беззаперечних доводів та аргументів на підтвердження порушення ДП "Ковельське лісове господарство" вимог податкового та валютного законодавства та, як наслідок, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
22 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 25 листопада 2015 року до 06 січня 2016 року Ковельська ОДПІ провела документальну планову виїзну перевірку ДП "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року до 31 грудня 2014 року, за результатами якої склала акт перевірки від 12 січня 2016 року № 9/03-20-22-02/00991539.
Відповідно до акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм законодавства, а саме:
- підпунктів 14.1.27, 14.1.36, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 237 438,00 грн, зокрема за 2013 рік - 9084,00 грн, за 2014 рік - 228 354,00 грн;
- пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено відрахування чистого прибутку на загальну суму 197 466,00 грн, зокрема за 2013 рік - 7171,00 грн, за 2014 рік - 190 295,00 грн;
- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із урахуванням вимог постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270;
- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01 жовтня 2014 року та 01 січня 2015 року.
21 січня 2016 року на підставі акта перевірки Ковельська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:
- № 0000012200, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в розмірі 106 804,15 грн;
- № 0000042200, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" на 296 199,00 грн, зокрема за основним платежем - 197 466,00 грн, за штрафними санкціями - 98 733,00 грн;
- № 0000032200, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на 356 157,00 грн, зокрема за основним платежем - 237 438,00 грн, за штрафними санкціями - 118 719,00 грн.
Позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, висновки контролюючого органу в частині порушення підприємством податкового, валютного та іншого законодавства за взаємовідносинами з: 1) ПП "АЛЕКСПРОМ" у 2013 році, внаслідок чого позивачу донараховано грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 21 січня 2016 року №0000042200 за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" у розмірі 10 756,50 грн (7171,00 грн -основний платіж та 3 585,50 грн - штрафні санкції), № 0000032200 за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" в розмірі 13 626,00 грн (9084,00 грн - основний платіж та 4542,00 грн - штрафні санкції) та
2) "ZORTEX BUSINESSS LLP" у 2014 році, внаслідок чого позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21 січня 2016 року № 0000012200 в розмірі 106 804,15 грн, а також грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 21 січня 2016 року № 0000042200 за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" у розмірі 214 189,50 грн (142 793,00 грн - основний платіж, 71 396,50 грн - штрафні санкції), № 0000032200 за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" в розмірі 257 028,00 грн (171 352,00 грн - основний платіж, 85 676,00 грн - штрафні санкції).
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За положеннями підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.