ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2020 року
Київ
справа №803/13/16
адміністративне провадження №К/9901/27255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Голосного управління ДФС у Волинській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Довга О.І, судді - Ліщинський А.М., Запотічний І.І.)
у справі №876/1389/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпостач"
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандпостач" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про безпідставність висновків контролюючого органу про відсутність реального виконання умов договору поставки від 24.04.2014 №240412/1, укладеного між позивачем та ТОВ "Захід Агропостач" та правильність визначення Товариством своїх податкових зобов`язань.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем первинні документи не свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, оскільки містять суттєві недоліки, що унеможливлюють встановлення фактичного виконання умов зазначеного договору поставки.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпостач" задоволено, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №0005882203 від 24.12.2015 та №0005892203 від 24.12.2015.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи повністю підтверджують реальність викання укладеного між позивачем і вказаним вище контрагентом договору поставки та підтверджують реальний рух активів на рахунках платника за результатами господарських відносин Товариства з ТОВ "Захід Агропостач" у періоді, що перевірявся.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на наявні у наданих позивачем на підтвердження реального виконання умов договору поставки від 24.04.2014 №240412/1 документах недоліки, зазначає, що Товариством не надано довіреностей на отримання товару та належних доказів здійснення позивачем розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 28.02.2015 за наслідками проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Захід Агропостач".
За результатами перевірки складено акт від 14.12.2015 №6100/22-03/37887249 (далі- Акт перевірки, том 1 а.с. 19-45).
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 519 865 грн, в тому числі за квітень 2014 року на 1 774 грн, за травень 2014 року на 1 442 грн, за червень 2014 року на 156 692 грн, за липень 2014 року на 90 620 грн, за серпень 2014 року на 90 806 грн, за вересень 2014 на 71 601 грн, за жовтень 2014 року на 99 443 грн, за листопад 2014 року на 7 478 грн, за грудень 2014 року на 7 грн;
- пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого Товариством завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 2 599 325 грн, що призвело до заниження сплати до бюджету податку на прибуток за 2014 рік в розмірі 467 879 грн.
На підставі Акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 24.12.2015 №0005882203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 584 848 грн 75 коп., з яких за основним платежем - 467 879 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 116 969 грн 75 коп. та №005892203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 649 828 грн 75 коп., з яких за основним платежем- 519 863 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 129 965 грн 75 коп.
Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального виконання умов договору поставки від 24.04.2014 №240412/1, укладеного між позивачем та ТОВ "Захід Агропостач".
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та ПК України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.