Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 688/3440/16-ц
Провадження № 14-569 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Ситнік О. М., Ткачука О. С.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, Міністерство оборони України, про скасування рішення, визнання ордеру на житлове приміщення недійсним
за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року, ухвалене суддею Янішевською О. С., та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів Грох Л. М., Костенка А. М., Талалай О. І., та
ВСТАНОВИЛА:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У вересні 2016 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із зазначеним позовом, в якому просив скасувати рішення Виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 21 січня 2014 року № 14, яким квартира АДРЕСА_1 була розподілена судді Шепетівського міськрайонного суду ОСОБА_1, та визнати ордер на це житлове приміщення недійсним.
2. Позовна заява мотивована тим, що Квартирно-експлуатаційною частиною Шепетівського району квартира АДРЕСА_1 була надана військовослужбовцеві Збройних Сил України ОСОБА_2 та його сім`ї. У подальшому ОСОБА_2 був переведений для проходження служби у місто Київ, вищевказану квартиру не приватизував, органам Міністерства оборони України не здав.
3. У 1999 році Квартирно-експлуатаційна частина Шепетівського району передала будинок по АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади м. Шепетівка. Рішенням Виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 21 січня 2014 року № 14 квартира була розподілена судді Шепетівського міськрайонного суду ОСОБА_1 з посиланням на рішення Полонського районного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 681/2372/13-ц про забезпечення житлом ОСОБА_1
4. Позивач вважає, що зазначене рішення Виконавчого комітету Шепетівської міської ради є незаконним, оскільки повторне заселення вищевказаної квартири повинно було проводитись виключно військовослужбовцями Міністерства оборони України. Особа, якій розподілено житло, проживає у цьому житлі неправомірно.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами неправомірність рішення Виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 21 січня 2014 року № 14, а також існування обставин, які з огляду на вимоги Житлового кодексу Української РСР є підставами для визнання виданого ОСОБА_1 ордеру недійсним.
7. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький задоволена частково: рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року скасоване, провадження у цій справі закрите.
8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач і відповідач є юридичними особами, а тому справа № 688/3440/16-ц не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. В серпні 2017 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) з касаційною скаргою на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
10. Зокрема, касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясовані всі фактичні обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції суперечить ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року у справі № 686/9562/14-а, якою закрито провадження у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_1, про скасування рішення та визнання ордеру на житлове приміщення недійсним, в якій зазначено, що цей спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що квартира АДРЕСА_1 входить до житлового фонду Міністерства оборони України, а отже питання щодо її заселення вирішувати повинен був Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький та повторне заселення цього житлового приміщення повинно проводитись військовослужбовцями Міністерства оборони України.
Позиція інших учасників справи
11. У жовтні 2017 року Виконавчий комітет Шепетівської міської ради надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив відхилити касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, а рішення Ізяславського районного суду від 15 травня 2017 року залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрите касаційне провадження в цій справі.
13. У травні 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справа передана до Верховного Суду.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі позивача доводів, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
15. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справа прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
Позиція Великої Палати Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
17. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
18. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
19. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
20. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
21. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
22. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
23. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішувати у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
24. Закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки фактичний суб`єктний склад спору - позивач та відповідач є юридичними особами, його слід розглядати в порядку господарського судочинства.
25. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).