Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 161/1409/13-ц
провадження № 61-11938св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Карпук А. К., Бовчалюк З. А.,
від 16 січня 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 15 квітня 2008 року між банком та
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000 доларів США зі сплатою 10 % річних, строком повернення до 14 квітня 2033 року. На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, цього ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, банк, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість, яка станом на 02 лютого 2012 року складала 172 328,16 доларів США - за тілом кредиту та процентами; 175 150,36 грн - пенею; 13 369,68 грн - комісією.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у складі судді Івасюти Л. В. від 12 грудня 2014 року позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 172 328,16 доларів США, що еквівалентно 2 700 779,48 грн, заборгованість за пенею у розмірі 175 150,36 грн та заборгованість за комісією у розмірі 13 369,68 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього та поручителя у солідарному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення ПАТ АБ "Укргазбанк".
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 172 328,16 доларів США, що еквівалентно 4 923 012,97 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за комісією у розмірі 13 369,68 грн.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що у зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість та стягнув її за тілом кредиту та процентів, нарахованих на нього, з відповідачів у солідарному порядку. Проте вважав, що не підлягають до задоволення вимоги банку про стягнення пені, оскільки позивач не обґрунтував розрахунку пені. Крім того, заборгованість за комісією підлягає стягненню тільки з позичальника, оскільки поручитель не брав на себе відповідальність за несплату щомісячної комісії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що банк пропустив шестимісячний строк пред`явлення вимог до поручителя, встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України, а тому порука є припиненою.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі
150 000 доларів США зі сплатою 10 % річних, строком повернення до 14 квітня 2033 року.
На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, цього ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 02 лютого 2012 року у позичальника перед банком утворилась заборгованість у розмірі 172 328,16 доларів США - за тілом кредиту та процентами; 175 150,36 грн - пенею; 13 369,68 грн - комісією.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК Українистроком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).