Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-1154/10
провадження № 61-5519св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24 червня 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 06 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі
49 000,00 доларів США для придбання квартири строком до 05 серпня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі12,5 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки, а з ОСОБА_3 - договір іпотеки № 131, за умовами якого в іпотеку банку передана придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позивач остаточно просив солідарно стягнути з відповідачів на свою користь прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 5 125,00 доларів США, поточну заборгованість за кредитом у розмірі 42 030,00 доларів США, прострочену заборгованість за процентами - 12 337,82 доларів США, поточну заборгованість за процентами
342,02 доларів США, нараховану пеню за несвоєчасне повернення кредиту -
15 233,38 грн, нараховану пеню за несвоєчасну сплату процентів - 36 677,33 грн, а всього - 59 834,84 доларів США та 3 677,33 грн, у рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Заочним рішення Жовтневого районного суду Харківської області від 30 серпня
2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області
від 17 грудня 2014 року, позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 59 834,84 доларів США та пеню у сумі 36 677,33 грн.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 серпня
2007 року № 172 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 на праві власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду
м. Харкова від 30 серпня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року у частині позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року позов
ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 59 834,84 доларів США, пеню у сумі 36 677,33 грн.
Рішення мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконав належним чином взяті за договором кредиту зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості та, враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, поручитель несе солідарну цивільно-правову відповідальність разом із боржником.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року змінено у частині стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 3 436,28 доларів США, пеню за простроченим кредитом у сумі 3 112,25 грн, пеню за простроченими процентами у сумі 7 484,79 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що кредитор, направивши претензію (вимогу), змінив строк виконання основного зобов`язання, тому банк мав право на стягнення з поручителя прострочених боржником платежів за шість місяців до пред`явлення позову до суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги банку є безпідставними, оскільки на момент звернення з позовом до суду сплив строк дії поруки, встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України, адже умовами договору передбачено повернення кредиту щомісячними платежами, а боржник останній платіж здійснив у жовтні
2007 року, тому банк звернувся із позовом до поручителя у липні 2009 року, тобто поза межами строків встановлених законом. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення банком письмового повідомлення про зміну умов кредитного договору, через що порука є припиненою.
У березні 2019 року ПАТ АБ "Укргазбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору передбачено строк дії договору поруки та його припинення пов`язано з повним погашенням заборгованості за кредитним договором, а оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, тому порука є чинною, отже, позов про дострокове стягнення заборгованості поданий своєчасно та кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя у повному обсязі.
У травні 2019 року від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
06 серпня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 49 000,00 доларів США для придбання квартири строком до 05 серпня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних.
Відповідно до пункту 3.2.6 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1, а з ОСОБА_3 - договір іпотеки № 131, за умовами якого в іпотеку банку передана придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 5.2 договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців із дня настання строку виконання зобов`язання позичальника не пред`явить вимогу до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки.
За умовами пункту 2.1 договору поруки у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника, а у разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі.
28 січня 2009 року на адресу поручителя банком направлена претензія (вимога) про сплату протягом двох днів суми заборгованості за кредитом станом на 27 січня
2009 року у розмірі 1 640,00 доларів США (прострочений кредит) та 45 515,00 доларів США (залишок основної заборгованості).
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 22 червня 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 59 834,84 доларів США з яких: 42 030,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 5 125,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 342,02 доларів США - поточна заборгованість за відсотками, 12 337,82 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками, пеня - 36 677,33 грн, у рахунок погашення якої банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що 28 січня
2009 року банк пред`явив вимогу поручителю про повне дострокове погашення заборгованості, чим змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором, а тому, направивши 24 червня 2009 року позовну заяву до суду, позивач не пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя, отже, є підстави для солідарного стягнення з боржника та поручителя заборгованості за кредитом.