ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2020 року
Київ
справа №640/23588/19
адміністративне провадження №К/9901/3619/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/23558/19
за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою адвоката Арланова Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року, постановлену суддею Смолій І.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головоючого судді - Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В. та Шурка О.І.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), де просила:
1.1. зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП № 47123470 та ВП № 50241999 з виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом міста Києва № 2/759/2494/14 від 07 листопада 2014 року та припинити розшук автомобіля VOLKSWAGEN POLO 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач зобов`язаний зняти майно з арешту у зв`язку із винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4. Відмовляючи у відкритті провадження суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки має приватноправовий характер та, з огляду на суб`єктний склад сторін спору, його слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 04 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Арланова Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/23588/19, в якій просив скасувати вказані судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
6. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що саме постановами державного виконавця порушене право розпоряджатися майном позивача, а цивільний спір між ОСОБА_1 та державним виконавцем або іншою особою щодо належності майна відсутній і ніколи в порядку цивільного судочинства не виникав. Вказував, що в позовній заяві позивач просить зняти арешт з майна, посилаючись на Закон України "Про виконавче провадження", а не звільнити майно з-під арешту, так як передбачено нормами ЦПК України. Зазначає, що оскільки обтяження на майно виникло із рішення суб`єкта владних повноважень і правомірність рішення останнього оспорюється, спір у цій справі належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
7. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою адвоката Арланова Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/23588/19.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 05 березня 2020 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
11. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
12. Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
13. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
14. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
15. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
16. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
17. Положеннями частини 1 статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є боржником у виконавчих провадженнях, які відкриті на підставі виконавчого листа від 07 листопада 2014 року, виданого Святошинським районним судом міста Києва.
19. Як слідує з копії виконавчого листа № 2/759/2494/14 від 07 листопада 2014 року, його видано на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 11 569, 16 дол США, пеню і 3% річних у сумі 144 235, 62 грн та судовий збір у сумі 2 367, 08 грн.
20. Зі змісту позовної заяви слідує, що в провадженні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві перебували виконавчі провадження ВП № 47123470 та ВП № 50241999 з виконання вказаного виконавчого листа.
21. У ході виконавчого провадження ВП № 50241999 винесено постанову від 21 вересня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо всього майна боржника та постанову від 21 вересня 2016 року про розшук майна боржника, яким оголошено у розшук VOLKSWAGEN POLO 2012 року випуску.
22. 24 жовтня 2019 року скаржник звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про зняття арешту з майна боржника. Згідно відповіді на вказану заяву від 24 жовтня 2019 року заявнику відмовлено у звільненні майна боржника з-під арешту, оскільки рішення суду у цивільній справі не виконано, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження на проведення виконавчих дій по ВП № 50241999 не сплачено, отже відсутні правові підстави для вирішення заяви боржника. Разом з тим вказано, що у відповідності до пункту 5 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт у всіх інших випадках може бути знятий за рішенням суду.
23. Касаційну скаргу вмотивовано зокрема, тим, що обтяження на майно виникло із рішення суб`єкта владних повноважень і правомірність рішення останнього оспорюється, отже спір у цій справі належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.