ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2020 року
Київ
справа № 676/1055/17
адміністративне провадження № К/9901/38679/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у касаційній інстанції справу № 676/1055/17
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року (головуючий суддя - Стельмах Д.В.) та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді: Сапальова Т.В., Матохнюк Д.Б.)
у справі № 676/1055/17
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради
про визнання рішень невідповідними законодавству та скасування рішень виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, -
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради (далі - відповідач) про визнання невідповідними законодавству, не чинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету від 23 грудня 2010 року № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", від 29 листопада 2012 року № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів", від 16 травня 2013 року № 629 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29 листопада 2012 року № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів" та внесення змін до рішення виконавчого комітету від 23 грудня 2010 року № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", від 09 лютого 2017 року "Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до класів будинку".
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач всупереч постанов Кабінету Міністрів України №560 від 12 травня 2005 року, № 529 від 20 травня 2009 року та № 869 від 01 червня 2011 року, застосовує в своїх рішеннях норми та визначення, що суперечать вимогам нормативно-правового акту вищої юридичної сили. Додатками до оскаржуваних рішень затверджено Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення не по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, але відповідач затверджує загальний тариф грн./кв.м для класів будинків в загальному об`ємі. Зазначені тарифи фактично являються сумою тарифів невизначеного переліку послуг, що повинні надаватися у кожному будинку окремо. Постановою № 869 вирахування тарифів на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів встановлюється на кількість проживаючих у квартирах, а виконкомом міської ради встановлено тарифи на 1 кв.м квартири.
2.1. Позивач зазначає, що в порушення вимог статей 1, 8, 9, 33, 35, 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" №1160-IV від 11 вересня 2003 року рішення виконкому міської ради № 1928 від 23 грудня 2010 року прийнято за відсутності аналізу регуляторного впливу та без дотримання процедури оприлюднення регуляторного акту. Вважає, що оскільки виконавчий комітет міської ради не виконав постанову Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року, яким затверджено "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", не розробив економічно обґрунтовані розрахунки по кожному будинку, зокрема, не було проведено громадське обговорення з жильцями будинків тарифи на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є незаконними і підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваним рішенням відповідача проводилися лише коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територіях встановлених рішенням Кам`янець-Подільської міської ради третьої сесії V скликання № 104 від 24 травня 2006 року, що передбачає пункт 36 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
4.1. Суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень відповідачем вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" № 1160-IV від 11 вересня 2003 року при прийнятті оспорюваних рішень, оскільки абзацом 11 частини 2 статті 3 цього Закону визначено, що його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги. Також вказували на те, що рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 23 грудня 2010 року № 1928 та від 29 листопада 2012 року № 2179, якими, як вказує позивач, порушене його право, втратили чинність 09 лютого 2017 року, тобто ще до звернення позивача до суду. Разом з тим, позивачем не надано суду розрахунків, які він вважає економічно обґрунтованими та відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01 червня 2011 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. 03 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, якою він просить скасувати постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
6. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
7. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій в порушення частини 2 статті 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017) обов`язок щодо доказування правомірності винесених відповідачем рішень переклали на позивача. Також, судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради тарифи на житлово-комунальні послуги по обслуговуванню будинків і прибудинкових територій розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати за утримання будинків і прибудинкових територій", яка втратила свою чинність в 2005 році, у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". В свою чергу, постанова № 560 втратила чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", яка є чинною на сьогоднішній день.
7.1. Тому, розрахунки тарифів на житлово-комунальні послуги по обслуговуванню будинків і прибудинкових територій, які затверджені оскаржуваними рішеннями, не відповідають вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року та Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, оскільки не розраховані окремо по кожному будинку та при розрахунку тарифів не дотримано принципу прозорості.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
10. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
11. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду.
12. 15 березня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Коваленко Н.В., суддів Берназюк Я.О., Гриців М.І.
13. У зв`язку з унесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Коваленка Н.В. у розгляді справ категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку із змінами, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року №21/0/78-20, здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги, за результатом якого визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Соколов В.М.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. 05 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовчі дії та призначено справу у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до положень частини першої статті 340 та статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. Відповідно до рішення Кам`янець-Подільської міської ради № 104 від 24 травня 2006 року "Про затвердження тарифів на житлові послуги" послуга вивезення та утилізацію твердих побутових відходів віднесена до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
18. 23 грудня 2010 року виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
19. 29 листопада 2012 року виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів та внесення змін до рішення виконавчого комітету від 23 грудня 2010 року № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
20. 16 травня 2013 року виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення № 629 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29 листопада 2012 року № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів" та внесення змін до рішення виконавчого комітету від 23 грудня 2010 року № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
21. 09 лютого 2017 року виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення № 150 "Про встановлення скорегованого тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Визнано такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету від 23 грудня 2010 року № 1928 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", від 26 січня 2017 року № 76, від 03 лютого 2011 року № 98, від 24 лютого 2011 року № 237, від 29 листопада 2012 року № 2179, від 25 вересня 2014 року № 1042, від 21 січня 2016 року № 61.
22. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року, залишеною в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 06 листопада 2014 року (справа № 676/185/13-а), постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2013 року про скасування рішення виконавчого комітету міської ради № 2179 від 29 листопада 2012 року щодо встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів та внесення змін до рішення виконавчого комітету № 1928 від 23 грудня 2010 року про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині встановлення тарифу на послуги з вивезення та утилізацію твердих побутових відходів за один квадратний метр площі будинку, скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
22.1. Судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що послуга вивезення та утилізацію твердих побутових відходів, рішенням Міської ради № 104 від 24 травня 2006 року віднесена до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Оскільки послуга з вивезення побутових відходів входить до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, її вартість входить до вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та повинна визначатись з розрахунку на 1 кв. метр площі будинку з урахуванням тарифу на вивезення 1 куб. метра побутових відходів. Оскаржуваним рішенням був затверджений тариф на вивезення побутових відходів, що входить до тарифу за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з розрахунку на 1 м.кв., що не суперечить постанові Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року. Обґрунтованість розрахунку тарифів на послуги з вивезення побутових відходів підтверджена листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та листом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
24. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
26. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
27. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).
28. Перевіряючи доводи касаційної скарги в межах наведених у ній доводів, Верховний Суд приходить до таких висновків.
29. Вирішуючи даний спір суд першої інстанцій, із висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваним рішенням проводилося лише коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територіях встановлених рішенням Кам`янець-Подільської міської ради третьої сесії V скликання № 104 від 24 травня 2006 року, що передбачає пункт 36 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
30. Верховний Суд не погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки ці висновки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
31. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні формуються та встановлюються на підставі вимог чинного законодавства та нормативно-правової бази.
32. Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року (далі - Закон № 1875-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
33. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею 7, 14 Закону, а також статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).