ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2020 року
Київ
справа №808/4630/14
касаційне провадження №К/9901/27312/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Управління) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2014 (суддя - Недашківська К.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Чередниченко В.Є., Юрко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі - Інспекція), правонаступником якої є Головне управління ДФС у Запорізькій області, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Товариство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства, за результатами якої складений акт від 23.06.2014 № 651/08-28-22-12/22159959; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2014 №0002492212 та № 0002482212.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що висновки податкової перевірки щодо вчинення Товариством господарських операцій з метою отримання лише податкової вигоди, за результатами якої були прийняті оспорювані податкові повідомлення - рішення, є безпідставними, оскільки реальність господарських операцій підтверджена первинними документами, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства та були надані до перевірки.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 16.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 09.07.2014 №0002492212 та №0002482212; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог обґрунтовані тим, що здійснені Товариством господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, в той час як акт перевірки відповідача ґрунтується лише на інформації, викладеній у акті про неможливість проведення зустрічної звірки.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.06.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 1139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права - статей 2, 11, 69, 74, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що відносно ТОВ "Техносфера-2000" провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32013080020000030 від 10.04.2013, порушеному за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України відносно невстановлених осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, що мало вираз у прикритті незаконної діяльності, а саме - надані податкової вигоди третім особам, з урахуванням того, що Шевченківським районним судом міста Запоріжжя 21.10.2014 був ухвалений винесено вирок, яким ОСОБА_1 (директора ТОВ "Техносфера-2000") було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.02.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 25.02.2020.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Інспекції її процесуальним правонаступником - Управлінням.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Техносфера-2000" за період з 01.07.2011 по 31.07.2013, результати якої оформлені актом № 651/08-28-22-12/22159959, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на прибуток на загальну суму 21832,00 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2012 року в сумі 16981,00 грн.; за півріччя 2012 року в сумі 21832,00 грн.; за 3 квартали 2012 року в сумі 21832,00 грн.; за 2012 рік в сумі 21832,00 грн.; вимоги пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 20792,00 грн., у тому числі по періодам: за лютий 2012 року в сумі 12178,00 грн.; за березень 2012 року в сумі 3994,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 4620,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2011 по 31.07.2013 встановлено їх завищення на загальну суму 103961,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Техносфера-2000" та встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Техносфера-2000" в загальній сумі 20792,00 грн. у зв`язку з тим, що згідно постанови СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32013080020000030 від 10.04.2013, порушеному за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно невстановлених осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто придбали суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ "Техносфера-2000" з метою прикриття незаконної діяльності та надавали податкову вигоду третім особам, а допитаний в ході досудового слідства директор ТОВ "Техносфера-2000" ОСОБА_2 повідомив, що посадовою особою на підприємстві став за грошову винагороду та фінансово-господарської діяльності на підприємстві не здійснював.
На підставі вказаного акта перевірки Інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 09.07.2014: №0002492212, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 27290,00 грн., у тому числі: 21832,00 грн. - за основним платежем, 5458,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0002482212, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 25990,00 грн., у тому числі: 20792,00 грн. - за основним платежем, 5198,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.