ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2020 року
Київ
справа №823/5064/15
адміністративне провадження №К/9901/27328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Шон-2000" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гаврилюка В.О. від 26 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Коротких А.Ю., Мєзєнцева Є.І. від 07 липня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Шон-2000" до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, державного податкового ревізора Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області Рябоконя Ю.О. про визнання протиправним та скасування наказу, визнання неправомірними дій,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Приватне підприємство "Шон-2000" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач 1, Інспекція), державного податкового ревізора Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області Рябоконя Ю.О. (далі - відповідач 2, Податковий ревізор), в якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції від 03 серпня 2015 року №925 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства"; 2) визнати неправомірними Інспекції та Податкового ревізора щодо організації та проведення у серпні 2015 року виїзної позапланової документальної перевірки Підприємства; 3) визнати неправомірними дії Податкового ревізора щодо складання акту від 17 серпня 2015 року №188/23-01-22-07/30759391 про результати проведення позапланової виїзної перевірки Підприємства.
У позовній заяві позивач наголошував на незаконності дій відповідачів по організації та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства та складанні акту за її результатами й таку свою позицію обґрунтовував, зокрема, відсутністю правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), адже жодних обставин, з якими пов`язується можливість призначення такої перевірки, в оскаржуваному наказі не наведено, а про постанову слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві від 24 квітня 2015 року, прийняту у кримінальному провадженні №32014100100000150, стало відомо вже після початку проведення перевірки; призначенням та проведенням перевірки всупереч пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, оскільки дохід позивача не перевищує 20 мільйонів гривень та його діяльність не підпадає під винятки, що вказані у цій нормі; набранням чинності з 15 липня 2015 року Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, згідно з яким припинено повноваження слідчих правоохоронних органів призначати проведення перевірок суб`єктів господарювання; відсутністю підстав для виконання постанови слідчого про призначення перевірки внаслідок відсутності у ній часу її виконання; неврученням позивачу у ході проведення позапланової перевірки письмової вимоги з переліком запитуваних копій первинних документів, а також пропозицій керівництву Підприємства надати письмові чи усні пояснення з приводу порушень діючого податкового законодавства тощо.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, у задоволенні позову Підприємства відмовлено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відповідність оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки вимогам податкового законодавства, а дії відповідачів по організації та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства визнав такими, що здійснені в межах їхньої компетенції й на виконання постанови слідчого, обов`язок щодо чого установлений приписами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Крім того виходив з того, що оскільки після прийняття оскаржуваного наказу контролюючим органом проведено перевірку, яка оформлена відповідним актом та здійснена з відома та дозволу позивача, правові наслідки цього наказу є вичерпаними й його скасування не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, адже такі порушують лише наслідки проведеної перевірки.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідачів по організації та проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України й складанню акту за її результатами, з огляду на відсутність законодавчо встановлених підстав здійснення такого позапланового заходу податкового контролю. Також вважає, що допуск підприємством посадових осіб контролюючого органу до перевірки не перешкоджає оскарженню наказу про призначення такої перевірки.
Відповідачі правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористались.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що слідчим першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Левченком В.В. за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100100000150 від 30 вересня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 3 статті 121 Кримінального кодексу України, прийнята постанова про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства Підприємства від 24 квітня 2015 року, якою ревізорам-інспекторам ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області доручено провести позапланову перевірку позивача з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємств, сформованих при взаємовідносинах за весь період діяльності з товариством з обмеженою відповідальністю "Торглайсенд" (код ЄДРПОУ 38872406).
На підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України та на виконання постанови від 24 квітня 2015 року виконуючим обов`язки начальника Інспекції 03 серпня 2015 року прийнято наказ №925 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства", яким доручено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Торглайнсенд" за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №188/23-01-22-07/30759391 від 17 серпня 2015 року, в якому встановлені порушення Підприємством вимог: підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств всього на загальну суму 254223 грн; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 274758 грн.
Судами встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення, які станом на час розгляду цієї справи були предметом дослідження в іншій справі.
З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд погоджується із висновками останніх про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки відбувається згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).