Постанова
іменем України
4 березня 2020 року
м. Київ
справа № 338/910/19
провадження № 51-6294км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Госедла О.Д.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Госедла О.Д. на вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року й ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 9 грудня 2019 року про виправлення описок у вироку в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090000000330, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 2 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2 та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 за викладених у вироку обставин.
9 травня 2019 року близько 20:35 ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Ford Mondeo", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Об`їзній в с. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області до перехрестя і маючи намір на ньому здійснити поворот ліворуч у напрямку м. Надвірної, порушуючи вимоги дорожнього знака 2.1 "Дати дорогу", пунктів 1.5, 2.3, 10.1, 12.1, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху (далі-ПДР), перед виїздом на перехрестя не зупинився, щоб дати дорогу автомобілю "Mercedes-Benz Sprinter-316", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. Шевченка, що є головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення із цим автомобілем. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter-316" потерпіла ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень померла, а пасажиру автомобіля "Ford Mondeo" ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Івано-Франківський апеляційний суд 3 грудня 2019 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та постановив свій вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
За ухвалою цього апеляційного суду від 9 грудня 2019 року виправлено описки, допущені у зазначеному вироку апеляційного суду, а саме у його мотивувальній частині на аркуші 7 в четвертому абзаці речення "Колегія суддів визнає, що недотримання вимог безпеки руху при перевезенні неповнолітнього пасажира водієм ОСОБА_4 " доповнено словами "не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з порушенням обвинуваченим ОСОБА_1 . ПДР, внаслідок чого сталася ДТП". У резолютивній частині вироку на аркуші 9 в третьому абзаці після слів "Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК" вставлено вираз "та призначити йому покарання", а далі по тексту "у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки".
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник Госедло О.Д., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі винного, просять вирок апеляційного суду змінити і призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказують, що апеляційний суд не врахував даних про особу винного, який утримує хвору дружину, яка має інвалідність 1 групи, його вік, поганий стан здоров`я, обставин, що пом`якшують покарання, та призначив несправедливо суворе покарання. Стверджують, що апеляційну скаргу подано прокурором, який не мав права її подавати, оскільки у матеріалах справи відсутня постанова про призначення його прокурором у цьому провадженні.
Також просять скасувати ухвалу апеляційного суду про виправлення описок, допущених у вироку, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх доводів, зазначають, що внесені судом виправлення у вирок суттєво змінюють його зміст, що впливає на обставини справи, тому не можуть вважатись описками в розумінні ст. 379 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зазначає, що сторону захисту належним чином не було повідомлено про дату і час розгляду питання про виправлення описок.
У заяві потерпіла ОСОБА_3 вказує на те, що апеляційний суд призначив засудженому ОСОБА_1 суворе покарання, не врахувавши даних про особу винного, його похилого віку, поганого стану здоров`я, перебування у нього на утриманні дружини, яка має інвалідність 1 групи та потребує сторонньої допомоги. Просить з урахуванням наведених обставин змінити вирок апеляційного суду, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК та не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 та його захисник Госедло О.Д. підтримали касаційні скарги і просили застосувати до призначеного покарання ст. 75 КК. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг та просила залишити вирок і ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційних скаргах не заперечуються.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.