Постанова
іменем України
4 березня 2020 року
м. Київ
справа № 287/455/18-к
провадження № 51-6192км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
Головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Єгорова С.О. на вирок Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060260000158, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Олевський районний суд Житомирської області вироком від 21 серпня 2019 року засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3756,75 грн та моральної шкоди 5000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 квітня 2018 року о 18:00, керуючи власним не зареєстрованим у встановленому законом порядку мотоциклом марки "Альфа", без реєстраційного номерного знака, рухаючись по вул. Б. Хмельницького в м. Олевську Житомирської області в напрямку вул. Ковпака навпроти будинку № 36, порушуючи вимоги пунктів 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалася попереду в попутному напрямку, по правому краю проїзної частини тієї ж вулиці. У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
Житомирський апеляційний суд 20 листопада 2019 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та постановив свій вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Також ухвалив збільшити розмір моральної шкоди, стягнутої із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2, до 30 000 грн.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Єгоров С.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного, просить вирок апеляційного суду змінити і призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказує, що апеляційний суд належним чином не врахував даних про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного часткового відшкодування завданих збитків та призначив засудженому несправедливо суворе покарання. Стверджує, що цим судом безпідставно визнано обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
У запереченнях потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ертус С.В. зазначають, що вирок апеляційного суду є законним і обґрунтованим, та просять касаційну скаргу захисника засудженого залишити без задоволення. Стверджують, що висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп`яніння підтверджується матеріалами справи.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги та просила залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не заперечуються.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Статтею 65 КК встановлено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.