Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 718/707/18
провадження № 61-6529св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області в особі Кіцманського районного ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Височанської Н. К., Лисака І. Н.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області в особі Кіцманського районного ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області, про визнання права особистої приватної власності на 1/2 частини будівлі котельні та 1/2 частини земельної ділянки, звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 01 червня 1995 року.
Протягом подружнього життя подружжям набуто у власність земельну ділянку площею 0,0701 га кадастровий номер 7322510100:01:004:0645 та будівлю котельні, загальною площею 197,1 кв. м в АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка та будівля котельні.
Позивачці стало відомо про факт відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 151 530, 00 грн та накладено арешт на будівлю котельні та земельну ділянку.
Під час виконавчого провадження виставлено на торги належне та набуте у шлюбі нерухоме майно - будівлю котельні та земельну ділянку, які не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів, у результаті чого державним виконавцем ВДВС Кіцманського РУЮ складено акт про передачу майна ОСОБА_2 .
Зазначала, що наявність арешту на спірне майно порушує її право приватної власності на вищевказане майно.
Просила визнати за нею право особистої приватної власності на 1/2 частину будівлі котельні та 1/2 частку земельної ділянки площею, та звільнити майно з-під арешту.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку будівлі котельні загальною площею 197,1 кв. м та право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0701 га кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, що розташовані в АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов про визнання за позивачем права особистої приватної власності на 1/2 частку будівлі котельні та 1/2 частку земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з презумпції спільності майна подружжя відповідно до статей 60, 61, 70 СК України та принципу непорушності права приватної власності.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2018 року в частині визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 частку будівлі котельні та права приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки - скасовано.
У задоволенні позову в цій частині відмовлено.
У решті рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 частку будівлі котельні та права приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки, апеляційний суд виходив з того, що судом першої не взято до уваги те, що ОСОБА_2 набув право власності на спірне нерухоме майно на законних підставах, ОСОБА_1 позовні вимоги про поділ майна подружжя не заявляла та не ставила питання про стягнення на її користь 1/2 частки вартості спірних об`єктів.
Вимога про визнання за позивачкою права особистої приватної власності не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не призводить до відновлення його прав, є неефективним, законом не передбачено такого способу захисту, як встановлення права власності на минулий час.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
26 березня 2019 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в частині скасування рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2018 року щодо визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 частку будівлі котельні та права приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки. Залишити в силі рішення суду першої інстанції в ооскаржуваній частині.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильне застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не встановлено всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Висновки апеляційного суду, що ОСОБА_2 законно набув права власності на спірне майно є неправильними, оскільки відповідно до статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації, а останній не зареєстрував своє право власності.
Судом апеляційної інстанції не взято до уваги наявні в матеріалах справи докази про те, що відповідач ОСОБА_3 є власником спірного майна на підставі свідоцтва про право власності та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що позов пред`явлений з підстав передбачених частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що 1/2 частина спірного майна належить позивачу, як одному з подружжя.
Доводи інших учасників справи
19 серпня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, та залишити без змін оскаржуване рішення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кіцманського районного суду Чернівецької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 01 червня 1995 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.