Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 362/2918/18
провадження № 61-14732св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Желепи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати таким, що підлягає скасуванню наказ про звільнення від 03 травня 2018 року № 268-0, поновити його на посаді зберігача фондів 1 категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково-фондової роботи та виплатити середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що він працював на посаді зберігача фондів 1 категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково-фондової роботи в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику з 16 червня 2016 року.
Наказом відповідача від 03 травня 2018 року № 268-0 його було звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.
Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки Первинна профспілкова організація "Трудова солідарність" не надала згоди на його звільнення, вважаючи його відсутність на робочому місці з 26 по 28.03.2017 р. з поважної причини, а саме у зв`язку з незадовільним станом здоров`я. Крім того, він є особою з інвалідністю ІІІ групи, проживає один, і у разі звільнення залишиться без засобів для існування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 11 березня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, висновок профспілкового комітету про відмову в наданні згоди на звільнення позивача є необґрунтованим.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 12 грудня 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, позов задовольнив. Визнав незаконним наказ Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 03 травня 2018 року № 268-о про звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України з 03 травня 2018 року. Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді зберігача фондів 1 категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 03 травня 2018 року. Стягнув з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 215 308 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі допустив до негайного виконання. Допустив негайне виконання рішення в частині стягнення з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах платежу за 1 (один) місяць без врахування відповідних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок ППО "Трудова Солідарність" від 24 квітня 2018 року № 103/18, яким прийнято рішення не надавати згоди на звільнення ОСОБА_1, є обґрунтованим, оскільки в ньому наведено підстави відмови у наданні такої згоди. Позивача було звільнено з роботи за частиною четвертою статті 40 КЗпП України із порушенням трудового законодавства, без дотримання вимог частин першої, сьомої статті 43 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 24 грудня 2019 року до Верховного Суду, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права, за відсутністю жодного доказу, який би підтверджував підставу прийняття такого рішення, є необґрунтованою, а отже підлягає скасуванню.
В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України і частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, тому суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.
Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова "обґрунтований", яке означає "бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеними фактами".
Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.
Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових професійних якостей.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.
Позивач не надавав розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції. Питання визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не досліджувалось судом і безпосередньо під час судових засідань.
Колегія суддів апеляційного суду самостійно розрахували суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення до прийняття постанови 12 грудня 2019 року, при цьому не врахувала, що розгляд справи Васильківським міськрайонним судом Київської області затягнувся з вини позивача майже на 6 місяців через його лікування за власною ініціативою у наркодиспансері.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
05 лютого 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Наказом Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 15 червня 2016 року № 190-0 ОСОБА_2 був прийнятий на посаду зберігача фондів 1 категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
26, 27, 28 березня 2018 року ОСОБА_1 був відсутнім на робочому місці.
11 квітня 2018 року Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник звернувся до Первинної профспілкової організації "Трудова солідарність" з поданням № 04-25/286 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул, вчинений з 26 по 28 березня 2018 року.
Розглянувши зазначене подання ППО "Трудова Солідарність" у своєму висновку від 24 квітня 2018 року №103/18, зазначала, що під час засідання були ретельно вивчені документи, надані адміністрацією Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а також були додатково отримані пояснення ОСОБА_1 та опитані члени трудового колективу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Комітетом було встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі з поважної причини, а саме у зв`язку із незадовільним станом здоров`я; що з приводу незадовільного стану здоров`я ОСОБА_1 звертався до Васильківської ЦРЛ, а саме до лікаря невропатолога, який рекомендував залишитися вдома та пройти курс лікування; що у зв`язку із поганим самопочуттям він не зовсім чітко зрозумів ситуацію з лікарняним листом, що залишився вдома за рекомендацією лікаря; що наступного дня ОСОБА_1 повідомив своє керівництво та членів трудового колективу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про свій стан здоров`я; також ОСОБА_1 є особою з інвалідністю дитинства ІІІ групи та проживає один.
Наказом Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 03 травня 2018 року № 268-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.
Підставою вказаного наказу слугували: доповідна записка головного зберігача фондів ОСОБА_5 від 29 березня 2018 року № 08-06-21 про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці протягом трьох робочих днів з 26 по 28 березня 2018 року; пояснення ОСОБА_1 від 29 березня 2018 року, в яких він зазначає про те, що 26 березня 2018 року у нього був високий тиск, у зв`язку з чим він звернувся до лікаря, який рекомендував йому залишитися вдома та пройти курс лікування. Через запаморочення від тиску він неправильно сприйняв інформацію щодо лікарняного листа і лише 28 березня 2018 року дізнався про його відсутність, у зв`язку з чим 29 березня 2018 року з`явився на роботу; лист ППО "Трудова Солідарність" від 24 квітня 2018 року № 103/18, яким прийнято рішення не надавати згоди на звільнення ОСОБА_1 ; табель обліку робочого часу за березень 2018 року, яким стверджується відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 26, 27, 28 березня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду