ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №826/1468/17
адміністративне провадження №К/9901/35646/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиниринг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2017 (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (судді: Карпушова О.В. (головуючий), Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/1468/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиниринг" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиниринг" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2017:
- № 0122615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на 39 361,00 грн;
- № 0132615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податок на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 25 935,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 20 748,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 5 187,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суди дійшли висновку, що операції між позивачем та контрагентом ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" не мали реального характеру, оскільки не підтверджені належними первинними документами, а надані позивачем документи, які містять недоліки в заповненні, в своїй сукупності не підтверджують фактичного їх здійснення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.12.2016 №224/26-15-14-07-01/39395692, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиниринг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що надані первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано об`єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит. Зокрема позивачем не було надано документи, які підтверджують переміщення товарно - матеріальних цінностей (товарно - транспортні накладні, подорожні листи), документів, які підтверджують право на отримання ТМЦ (довіреності), зберігання ТМЦ, а з наданих документів договорів поставки, видаткових та податкових накладних не вбачається за можливе встановити місце поставки (приймання), ПІБ осіб та їх посади, які передавали та приймали товар. В акті перевірки контролюючий орган також зазначав про відсутність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" відбувались у межах договору купівлі - продажу, в підтвердження реальності здійснення якого, позивачем було надано копії документів: договір, специфікацію, прибуткову накладна, платіжне доручення на оплату 6 224,48 грн.
Також позивачем в підтвердження факту використання товару отриманого від ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку було надано копії документів, а саме, договір, специфікація, видаткова накладна, довіреність.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі Товариством не вказано, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить. Фактично Товариство просить переоцінить встановлені судами обставини справи.
9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
10.3. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.4. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.