ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №826/4027/16
адміністративне провадження №К/9901/45141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, третя особа - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни (далі по тексту - відповідач), в якому просила скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 6933612, про заміну умов обтяження нерухомого майна, а саме житлового будинку з прибудовами "Е" і огорожою № 1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2, внесений 04.12.2012 13:38:50 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 6933612, про заміну умов обтяження нерухомого майна, а саме житловий будинок з прибудовами "Е" і огорожа №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, внесений 04.12.2012 13:38:50 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Дельта Банк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та направити справу на новий розгляд.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя на АТ "Дельта Банк" від 04.12.2012 здійснено на підставі чинного на той час законодавства України з урахування договору про передачу активів та з урахуванням Порядку №410, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек відсутні.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 02 квітня 2008 року між ОСОБА_2 (позичальник) та АКІБ "УкрСиббанк" укладено Договір про надання споживчого кредиту №11325912000.
02 квітня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачем, який є майновим поручителем за виконанням грошових зобов`язань ОСОБА_2, укладено договір іпотеки.
Пунктом 1.1 Іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: житловий будинок з прибудовами, позначеного на плані літерою "Е", загальною площею 270,0кв.м., житловою площею - 137,8кв.м., огорожу АДРЕСА_2 .
Зазначений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Рудик Л.В. та зареєстрований за №1715.
В подальшому, між ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшли права вимоги за кредитами.
04 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк", за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням приватного нотаріуса Хари Н.С. позивач звернуласяся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк" від 08.12.2011, здійснено на підставі чинного законодавства України з урахуванням часу укладення договору купівлі-продажу права вимоги та з урахування Порядку 410, а тому правові підстави для скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір іпотеки від 02.04.2008, був укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачем в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11325912000 від 02.04.2008, який укладено між ОСОБА_2 (позичальник) та АКІБ "УкрСиббанк". Однак, як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", та ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_2 відбулося за кредитним договором №113325912001 від 30.10.2009, тобто за кредитним договором з іншими реквізитами та іншою датою укладання.
Апеляційним судом вказано, що матеріали справи не містять та судом не встановлено обстави, які б свідчили про наявність описки у договорі купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року чи укладання ОСОБА_2 кредитного договору №113325912001 від 30.10.2009, майновим поручителем якого була б позивач.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем - приватним нотаріусом вчинено реєстраційні дії щодо заміни іпотекодержателя без належного дослідження документів на відповідність заявлених прав, чим не дотримано вимог п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є підставою для скасування запису в Державному реєстрі іпотек.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України встановлено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.